USA family road trip: Юта, Айдахо, Вайомінг
Куди поїхати

USA family road trip: Юта, Айдахо, Вайомінг

Тетяна Немировська – мама двох синочків, автор м’яких дитячих книжечок ‘Книжканута мама’ та мандрівник-ентузіаст, розповідає про велику поїздку в США з двохрічним сином і чоловіком на машині по центральних штатам. Пеша частина про Міжконтинентальний переліт на восьмому місяці вагітності тут. Друга частина великої сімейної подорожі – з  Солт Лейк Сіті до Портленда.

 Юта – Солт Лейк Сіті

То є велике село. Навіть не велике, просто село з великими будівлями і гарними дорогами. Якщо серйозно, то місто досить миле, з дуже гарними атмосферними приватними будиночками, дуже комфортний клімат і доброзичливі жителі. Але більше ніж 2 дні там нема що робити, один з яких – на відновлення після перельоту.

4

Відмічу, в Солт Лейк Сіті дуже гарний зоопарк, в якому можна гуляти весь день: просторий, доглянуті звірі і дуже близько, нам дуже сподобалися тюлені. Він знаходиться на горі, звідки відкривається фантастична панорама. Місто в минулому приймало зимні олімпійські ігри, тут горнолижні курорти і куди не подивися – гори і простір.

Відновлення від перельоту пройшло відносно легко: один раз заснули посред дня, тіло було стомлене, але не боліло, досить швидко звикли до іншого часового поясу. А можливо це пов’язано з тим, що наша увага була зайнята тим на скільки усе інше.

2

Road trip

Так як ми уже взяли квитки до Солт Лейк Сіті, летіти одразу в Портленд здавалося нелогічним: тут шикарна природа, багато національних парків. Було вирішено затриматися ще на тиждень і з’їздити до Єлоустоун парку. Дорога не маленька і не легка, ми її детально розбили і прикинули загальний план по днях, постаралися зробити майже коло, втративши зайвий день, але так дорога назад буде все ще цікавою, а не просто “туди-назад”.

Десь на третій день в США ми зібрали речі, зручненько вклалися в орендовану автівку і рушили в сторону Єлоустоун Парка, принаймні таким був план. Пнан був серйозний, перший день в дорозі передбачав десь 5 годин плюс зупинки, щоб заночувати вже десь під парком.

IMG_3723

Виїжджаючи з міста нас оточували гори. Не скажу, що гори для мене то диковинка. В Україні теж є гори, і дуже гарні. Але масштаби США вражають. відверто розбалувані землею, і природа цим користується! Гори неймовірних розмірів, наче огортають з усіх сторін, а дорога пливе поміж ніжними сніжними схилами, над крутими ущелинами, завозить тебе з зими в літо, і назад.

В перший же день ми перетнули кордон штату і заїхали в Айдахо. Трохи виіхавши з гір наткнулися на озеро просто неймовірного розміру (Bear Lake), важко було повірити, що то є не море. Дорога була одною з основних в штаті, тим не менше машини з’являлися рідко, з’вязок ще рідше.

IMG_3726

Однією з точок на мапі були печери, для того щоб до них доїхати потрібно було з’їхати з основноі дороги і трішки заїхати ближче до лісу в горах. Підвоху ми не відчули. Поворот ледве впізнали, машини перестали зустрічатися на дорозі зовсім, і не забуваймо про відстність зв’язку.

Через кілька миль дорога піднімається в гори і на ній уже лежить сніг. В якийсь момент чоловік почав озвучувати свої сумніви щодо безпечності даної ідеі, на що я в притаманній собі формі відповіла: “Поїхали!”. Через 30 секунд ми уже ручками акуратно вигрібали з під коліс машини сніг щоб не погрузнути остаточно і якось виіхати назад. При цьому кругом по снігу бігає Мишко радісний і я намагаюся робити вигляд, що це все гра.

13

Деякий час ми їхали мовчки, поки не перетнули ще один кордон і не заїхали в штат Вайомінг. Тут уже “запахло” Єлоустоун парком і ми трохи розслабилися, насолоджуючись краєвидами нескінченних гір ми доіхали до куортного містечка Джексон, трохи південніше найближчого заізду в парк. Так як ми не були впевнені скільки проїхати нам дадуть спина чоловіка і шило в попі сина, то місце для ночівлі ми обирали прямо в дорозі.

До речі, такий підхід виявився дуже комфортний в цій поїздці: ми їхали, дивилися, і коли ставало зрозумілим скільки ще можемо проїхати, починали шукати готель і ресторан для вечері. Google в автомобільних поіздках – найкращий друг. Знову ж таки, готель ми знайшли з басейном, тому з засидженим сином проблем не було: він побігав, поплавав і спокійно заснув. Стомлені але задоволені собою ми обговорили плани на наступний день і лягли спати.

IMG_7898

Сніданок пройшов спокійно, бідою і не пахло. Поки ми не дізналися, що більшість території Єлоустоун Парку закрита. Сезон ще не відкрили, таке буває. До єдиного відкритого в’їзду в парк їхати ще 5 годин (з протилежної сторони), і побачили б ми в найкращому випадку кілька музеїв і водоспадів. Було вирішено відвідати менший сусідній національний парк Grand Teton, де пересвідчилися в закритості Єлоустоуна, але ні трохи не пошкодували. Краса неймовірна, розмах гір, таких різних, а дорога пролягала через поля, де просто гуляють собі лосі.

Barns_grand_tetons

На одній з наших уже традиційних зупинок “для Мишка побігати” ми поспілкувалися з місцевою сім”єю, трохи поплавали в снігу. Неймовірним є контраст між купою снігу і реально теплою температурою, ми навіть спокійно на свіжому повітрі могли роздягти Мишка і перевдягти с сухий одяг. Повернувшись в Джексон, ми з’їли найкращий в місті бургер, суттєво переглянули свій подальший план і рушили далі.

Айдахо

Другий день нам видався дуже позитивним і дорога легшою. Повернувшись в штат Айдахо, ми наче перетнули кордон між порами року: з зими різко в весну. Айдахо це просто безкраї поля, рідкі ферми, кантрі по радіо і пікапи на дорозі.

Приблизно посередині штата Айдахо проходять гори. Тут і печери, і купа гарних стежок, багато гарячих джерел, і особливі цікавинки, наприклад Craters of the Moon. Це національна гордість, і я їх розумію. Ми обоє боялися, шо ми їдемо, а там не буде що дивитися. Кратери, залишки задубілої лави, чудернацькі дерева. Чудова зупинка саме посередині нашого денного маршруту. Reg7_CratersOfTheMoon_Spread

Далі було ще багато годин, проїдених між плями і горами, безрезультатні пошуки салату чи супу, вдалі і не дуже зупинки біля місцевих пам’яток. Але окремо хочу виділити гарячі джерела. В різні дні ми поплавали в двох: Miracle hot springs i Lava hot springs. Вода природньо гаряча, часто її навіть охолоджують. Мишко був в захваті. Особливо чудово потім спав, як зупинка в дорозі – це ідеально!

В Miracle hot springs вода схожа на Трускавецьку, але залишає на тілі таке дивне відчуття, слизьке але приємне. А ще у них гарна територія з садочком, будками для кемпінгу і Алігатором. Сюди треба приїжджати на день, з компанією і пікніком. Так дивно, це найкращі джерела в окрузі, а навкруги жодної реклами. Найближче кафе в 10 милях.

Повертаючись до поїздки, особливої уваги заслуговує місто Twin Falls, воно знаходиться над величезною ущелиною з водоспадами, парками і озерами. Знову забігаючи вперед, по результатам всієї 4місячної поїздки це виявилося одне з улюблеих місць в США для мого чоловіка.

twin-falls-cropped

Повертаючись в штат Юта, після довгих роздумів ми все ж вирішили заїхати до Великого Солоного Озера. І не пошкодували – воно величезне, дуже солоне І дуже гарне. Така тиша і спокій, і такий горизонт неймовірний.

Мене з перших хвилин в краіні не покидало відчуття, наче ми в якомусь фільмі.

Знаєте, коли дивишся європейські фільми, вони абсолютно відірванні від реального житя. Тут все навпаки: прикольні будівлі, всі на пікапах, ранчо, говір, школярі на вигляд по 30 років і всі в кофтах з надписом штату. Тим не менше, головним активом центральних штатів точно є люди! Надзвичайний рівень довіри до людей кругом тебе. Всі всіх знають, всі всім друзі. До речі, абсолютно кожен з ким ми розмовляли (тобто щодня такий був) має когось знайомого з України.

Бай бай Солт Лейк Сіті. Нам було дуже цікаво. А ми збираємося в аеропорт. До нашого дому на наступні кілька місяців – Портленд.