Домашня освіта  або хоумскулинг в Україні
Без рубрики

Домашня освіта або хоумскулинг в Україні

Як обрати школу для дистанційної освіти.

Тетяна Саніна розповіла Promum в першому описі як вони прийшли к хоумскулингу, читайте другу частину пригод.)))

Отже свіжоспечена шестикласниця Софія тепер має право навчатись вдома. Як же ми це влаштували? Почали із отримання довідки з Переяслав-Хмельницької школи-інтернату, яка в той рік вперше оголосила набір на дистанційну форму навчання, про те, що вони нас беруть. Тоді пред’явили цю довідку в школі, в якій вона провчилась пʼять років, забрали документи і відправили їх за допомогою Нової Пошти в Переяслав-Хмельницький разом із підписаним договором та заявою про вступ. І вуаля – Софія офіційно оформлена на «домашню освіту» в експериментальний державний проект. Ми з нетерпінням чекали контрольних робіт та вправлялись у написанні графіків занять.

http://promum.com.ua/vazhno-znat/houmskuling-v-ukrayini-mrii-ta-realinst/

Якби я робила все знову, я би не подавалась в Переяслав-Хмельницьку школу, а одразу оформилась в 328 київську школу, яка розташована на Оболоні. А ще я би не включала доньку в навчання одразу у вересні, тим більше, що контрольних робіт ще не було (школа щойно відкрила цей напрямок і не встигла підготувати завдання), як не було і рекомендованих підручників. Я би дала їй можливість полінуватись і зайнятись тим, чим їй хотілося. Зараз я знаю це слово – дескулинг. Час, який дитина має приділити відпочинку від шкільного навчання, час, коли дитина може визначитись, що їй дійсно цікаво і що є важливим в її житті. На жаль, на той момент я не була готова до таких експериментів і дуже хвилювалась за те, чи вдасться нам подолати цей новий шлях хоумскулера. Отже ми з головою кинулись в хвилі підручників, навчальних фільмів, он-лайн ресурсів присвячених навчанню.

Це було цікаво, захоплююче і корисно. Але втомливо і хаотично. По суті ми не поставили собі ціль, якої прагнули досягнути, а охопити неохопне неможливо і це, на мою думку, вплинуло на подальший настрій у навчанні.

Контрольні нам все не висилалали, і ми почали хвилюватись, бо перший семестр добігав кінця, а, відповідно до плану, до Нового року ми мали скласти всі чотирнадцять предметів! Чекали-чекали і дочекались. Перші контрольні ми отримали двадцять пʼятого грудня, зроблені вони були тяп-ляп, часу нам дали до десятого січня, якраз всі свята працювати над паперами. Звісно ж контрольні не відповідали тим підручникам, за якими Софія проходила предмети самостійно, і все довелось шукати заново. Це підкосило і її, і мою віру в те, що має сенс вивчати все за підручником, оскільки потім все одно для контрольних треба буде окремо шукати кожне питання в різних джерелах.

Перше випробування ми подолали. Я кажу ми, бо мені довелось крізь сльози заспокоювати доньку, котра не хотіла працювати на свята, котра, незважаючи на те, що прочитала і запам’ятала все з підручника, все одно не могла дати відповіді на питання з контрольної. Ми якось пережили цей період, відіслали контрольні Новою Поштою до школи і вирішили відпочити, поки чекаємо наступних контрольних.

Я вже казала, що школа лише відкрила цей напрямок і, схоже, вчителів не запитали, чи хочуть вони брати участь в експерименті. Може тому часом додаткові контрольні виставлялись на сайт за тиждень до завершення прийому, без попередження, частина надісланних контрольних губилась уже в школі, а вчителі не могли знайти записані для них на відео вірші та пісні.

Мушу сказати, що ми з донькою теж не були взірцем організованості і всьому довелось вчитись в процесі:

  • оскільки контрольні на другому році навчання нам видавали на початку семестру, то врешті-решт ми вирішили відштовхуватись від контрольних робіт та завдань, які в них фігурують, а не йти за підручником, як робили раніше. Тобто спершу відкривалась контрольна робота, а тоді вже підручник на відповідній темі. В більшості випадків підручник не допомагав. Схоже, педагоги боялись, що діти вдома будуть сумувати і пропонували ускладненні завдання з усіх предметів. Тож доводилось шукати додаткову літературу і залучати друзів.
  • навчились рівномірно розподіляти контрольні на той час, який залишився до кінця здачі контрольних і слідкувати за їх виконанням. Як правило, ми ділили кількість днів на кількість контрольних і отримували середню кількість днів, яку треба витратити на одну контрольну. Якщо чомусь ці дні було втрачено – через хворобу, поїздку або лінь, доводилось відміняти додаткові заняття щоби надолужити.
  • регулярно слідкували за сайтом, чи не додались контрольні, лабораторні чи творчі завдання. Адже чим раніше ти отримуєш матеріал, тим більше шансів в ньому розібратись і виконати вчасно.
  • прийшли до висновку, що зроблені на чернетку контрольні необхідно переписувати одразу. Інакше вони можуть загубитись або може забутись логіка їх виконання.
  • фотографувати кожну готову/відправлену контрольну – це необхідність. Адже в разі, якщо вона загубиться (хай навіть і у нас вдома), її можна відновити за фотографією.
  • всі творчі роботи, які висилались, також фотографувались.

З таким підходом до навчання, з нашої практики, на жаль, випали всі науково-популярні фільми, оскільки від доньки вимагались письмові роботи у вигляді тестів із закритими питаннями, а не вміння міркувати та висловлювати свою позицію щодо, наприклад, тих же історичних подій чи літературних героїв. Під час дистанційного навчання педагогам доводиться покладатись саме на такий вид перевірки знань із зрозумілих причин. Зокрема фільми, хоч цікаві та пізнавальні, ніколи не давали такого знання, якого вимагали контрольні. Часу ж на їх заповнення витрачалось багато, тож на перегляд за бажанням не залишалось часу та й самого бажання теж.

Також поступово з нашого поля зору випали навчальні портали типу Khan Academy, оскільки об’єм заданих контрольних не передбачав розуміння, радше дуже динамічне заповнення відповідей на питання, які треба знайти.

Однак такий підхід навчив Софію досконало користуватись пошуком, познайомив її з багатьма ресурсами, крім Wikipedia, де можна було би знайти інформацію, навчив формулювати питання так, щоби копнути глибше, особливо якщо питання було нетривіальним. Особисто я навчилась користуватись пошуком за зображенням у Google, оскільки з історії часто задавались питання «Що зображено на малюнку», при цьому у відомих нам підручниках цих зображень не було.

Жару до ситуації додали регулярні театральні виступи доньки, яка на той момент працювала в театрі Колесо. А репетиції до виступів припадали саме на час проміжної та річної атестації (Новорічні та травневі вистави). Звісно це було легше ніж в школі, яку треба було ще й відвідувати щодня, але в школі можна було хоча би пропустити і щось не здати, тут же це було неможливо.

В такому темпі ми жили два роки, і в середині другого ми вже були готові змінити школу знову, оскільки об’єм завдань із кожного предмету вражав не лише нас, а й наших знайомих, котрим доводилось нам допомагати: біологам, художникам, музикантам. Зокрема завдання з музики в сьомому класі нашої звичайної середньої школи відповідали завданням з музики в сьомому класі музичної школи! А завдання з образотворчого включали створення ландшафтного дизайну ділянки та малюнок цього дизайну…

Я прийшла до висновку, що моя донька в свої 12-13 років не готова працювати за графіком, коли контрольні здаються двічі на рік. В цей другий рік хоумскулинга Софія вже, як справжній підліток, хотіла бути самостійною. Тож вона відкидала моє втручання, не дозволяла допомагати чи контролювати виконання робіт, аж поки дедлайн не починав маячити на горизонті, сльози литися рікою, а мої нерви напружуватись як сталеві канати. Але при цьому вона була все ще маленькою і не могла повністю сама мотивувати себе і дотримуватись розробленого графіку.

Тож ми стиснули зуби, я сходила на курси медитації та медіації, і дотягнули рік до завершення та знову забрали документи. Далі буде…

Висновки. Перед тим, як переводити дитину до певної школи на дистанційну освіту чи екстернат:

  • попросіть у школі подивитись приклади контрольних робіт із найскладніших для вас предметів, спробуйте оцінити їх складність самостійно або попросіть знайомих.
  • поцікавтесь, як часто потрібно здавати контрольні, а також чи крім контрольних є лабораторні та творчі роботи, як багато їх планується на семестр.
  • не марним було би дізнатись, скільки загалом обов’язкових предметів планується в вашому класі. Можливо ви будете здивовані їхньою кількістю.
  • уточніть, чи потрібно заповнювати додаткові робочі зошити протягом семесту чи атестація буде відбуватись лише за контрольними.
  • дізнайтесь, чи плануються особисті зустрічі з викладачами чи хоча би дистанційні по скайпу, а також чи надаються вам години на консультації з предметниками.