Діто-“убежище”
Думки

Діто-“убежище”

Автор я україномовний. Однак, у заголовок пішло російке слово “убежище”, а не українське “притулок”. Адже повідати я хочу про те, як “убежать” від дітей, не виходячи за периметр оселі. Чесно вам зізнаюся, я з тих мам, які у щасливому материнстві все ж бувають на грані емоційних та нервових вибухів. Коли у режимі нон-стоп, без няні, при обмеженому використанні бабуся-ресурсу та гуманному ставленні до чоловіка, звалюєш на себе дітей і побут, момент самозакіпання невідворотний.

Тому наполегливо рекомендую мамам обзавестися вдома надійним діто-“убежищем”. Це таке місце, де мама-дракон самоізолюється, доки кипить її полум’яний подих. Стратегічно необхідна територія, де мама-торнадо самовщухає до стану легенького вітерцю. Простір, на якому виверження мами-вулкану відбувається без потерпілих.

Пару спустити, вважаю, життєво необхідно. Це швидкий та дієвий спосіб перепочити. Але розряджати вируючі емоції на дітей – справа вкрай небажана. Для настрою “фак офф еврібаді” розглянемо варіанти хованок, коли чкурнути з дому не варіант. Отже:

Кухня. Чесно зізнаюся, я користуюся кухнею як тихою гаванню. Після вечері кажу чоловіку, щоб пограв з дітками нашими чудесними, поки я приберу посуд. Мета досягнута. Мама в тиші. Руки працюють, але у голови хоч перерва. Та вже через хвилину доні хочеться пити, яблучко, мультик. Сину – неодмінно сісти мені під ноги. Коту – їсти. Чоловіку – влаштувати ревізію шухляд для дожувати щось після вечері.

Спальня. Як тільки закриваєш двері в спальню, усі твої діти приймають це як заклик до взяття Бастилії. Починаєш геть переживати за зносостійкість дверних петель від безкінечного відкривання-закривання. Якщо вирішила, що сховатися можна під ковдрою, – наївна. Це ще більше підзадорить піратський загін і тебе миттєво братимуть на абордаж.

Ванна. Одразу ні. Діти впевнені, що будь-яка посудина вдома наповнюється водою для них: чи то таз для прання, чи відро для миття підлоги, чи ванна для мами. У дитячому світосприйнятті ванна наповнюється для них та їхньої купи іграшок. Єдина можлива поступка – погодяться впустити у воду ще й маму.

Дитяча. Є варіант гратися з дітьми мовчки у горизонтальному положенні: сплячою красунею, пацієнтом в комі, загиблим лицарем. Дитячого терпіння лишити маму у ролі беззвучного нерухомого тіла вистачає аж на 27 секунд.

Туалет. У ту саму секунду, як мамині філейні частини торкнуться ободку унітаза, спрацьовує сигнал спуску фізіологічних рідин та густот усієї родини. Ніде не відчуєш такої єдності та згуртованності. Мама – на найвищому білому троні. Діти – на пластикових кольорових. І абсолютно доречне питання коханого, чи довго ще, бо йому теж пора.

mom-turns-chaotic-life-with-toddler-into-fun-photo-series-18__880

Впевнена, бувалі відчули, що усі вище окреслені варіанти не втихомирять мама-торнадо і не приборкають мама-дракона. На додачу вони посприяють ще й мамі-цунамі.

І все ж перевірене та надійне діто-“убежище” вдома є. Незалежно від метражу, стану ремонту та наповненості антуражу вашої оселі “убежище” для мами – це душ.

Факт залишається фактом: вода омиває душу, знімає напругу, проясняє думки, заспокоює.

Лишити дітей безпечно на килимі. Перед телевізором чи планшетом на 10-15 хвилин. “Убежать” в душ від усього, що накипіло, наболіло, натомило, розлютило…

Взяти з собою свічку, вимкнути освітлення, запалити ґніт, встати під душову лійку. Не митися, не рухатися – завмерти під струменем води. Охолонути емоційно.

Якщо нервово чи емоційно була на грані вибуху ядерного, то в душі можна ще й поплакати – ніхто не почує і не побачить, а легше стане миттєво, стовідсотково.

Не так давно компетентна особа, майстер з консультування щасливих сімей, запевнила мене, що чоловіку і дітям вдома потрібна сяюча дружина-мама. Така, що випромінює радість та тепло. Це змусило усвідомити очевидне: атмосфера в домі залежить від настрою жінки. Якщо не нити, не істерити, не зриватися на дітей та чоловіка, родина функціонує у доброму гуморі. Коли мама лютує, ланцюгом лайно-настрій накриває усіх.

Впевнена, що для більшості мам, здорова радісна атмосфера вдома – це НАДважлива мета. Тому, будь ласочка, випускайте пару у діто-“убежищі”. Виходьте з душу оновленою та сяючою. І хай найдорожчі бачать та знають вас такою. А про те, що родина щойно вбереглася від катастрофи планетарного масштабу, хай дружньо помовчить діто-“убежище”.