Думки

Яке нервове материнство в 21 сторіччі

Господи, яке нервове материнство в 21 сторіччі. Раніше, аби бути гарною мамою було достатньо годувати дитину та дарувати подарунки на день народження. Зараз ти повинна постійно себе контролювати. Чим годуєш, як годуєш. А що ти їж сама? А як ти їж сама?

Дитину треба хвалити. Ні, не так хвалити, а ось так. Психологи довели. Упс, вибачте, Ви весь час хвалили не так. Тепер ваша дитини не буде такою успішною як могла бути. Треба було так, але Вам вже все одно не допоможеш.

Я думала, що маю пояснювати малечі свої почуття у разі образи чи сварки, але одна психологиня мовила, що це руйнівно для дитини.
Мені завжди казали, що сюсюкатись з малям, то погано, а тут вийшло дослідження, що так немовлятам легше опанувати мову.

Не можна кричати на дитину. А якщо вже накричав, то вибачся. Ідіоте, як ти вибачився? Краще б вже накричав! І таких прикладів можна приводити безліч. Я не вигадала їх. Це з постів , які останнього місяця траплялись мені в інтернеті.

Ось тільки що я прочитала, що виявляється казати дитині після падіння чи незначного поранення “Нічого страшного” – то вже погано. А я завжди думала, що так і треба. Хоча, якщо малюк засмучений чимось, то може і дійсно не можна так казати, але ж тоді я знецінюю його досвід та почуття? Чи роблю з нього панікера та змушую концентруватись на невдачах?

Мамам радять не кричати на дитину, а загарчати кудись в інший бік. Моя мама так робила пару раз. Це було до всирачки страшно, краще б вона мене відлупуцювала, ось вам хрест.

Що я можу Вам на це все сказати? Астанавітесь! Ми люди! Ми не можемо весь час діяти за певними алгоритмами. Ми будемо сердитись і підвищувати голос. Ми будемо казати не завжди доречні слова, їсти те, що подобається, а не корисне, лякатися і виказувати це. Втомлюватись, дратуватися, ображатися.

Заповідей гарного батьківстава не так багато: люби, поважай, не забувай про себе. А, ну і годувати не забувайте, то теж важливо.

Автор: Наталья Бушковская
Опубликовано на NinnaNanna