Здоровий егоїзм або хвороблива нелюбов до себе
Думки

Здоровий егоїзм або хвороблива нелюбов до себе

«Мама, ти весь час даєш мені зрозуміти, що я некрасива», – якось сказала мені моя Соня. «Як же так, дитинко? Я ж завжди кажу, яка ти гарна, кажу, як мені в тобі те подобається, інше…» – здивовано і водночас обурено питаю я, ну, нічого собі наклеп який! «Своєю бездоганною зовнішністю», – відповіла мені вона.

Ця її відповідь була мені, як ляпас. Несподівано та жорстко. Вона ніби тицьнула мені нею в обличчя. Я не одразу навіть знайшла, що сказати. І я задумалась. Як часто жінки після народження дитини запускають себе, свою зовнішність, перестають приділяти собі увагу. Ще б пак! В них тепер важлива місія – виховувати дітей. «В усіх мами, як мами, – вела далі Соня, – а на тебе увесь час звертають увагу. Перепитують, скільки тобі років і чи дійсно ти моя мама»

6360234668839057882074257247_Mother

А хто це – мами, як мами? Чому на них не звертають увагу? Чи вони, ставши матерями, перестали бути жінками? Чи втратили вони свою привабливість, чи втратили вони своє бажання бути привабливими?”. Чому, народивши дитину, деякі жінки вважають, що вони зробили героїчний вчинок і заради дитини принесли себе, свою красу в жертву?

Кому потрібна ця жертва? Дитині? Чи може їм самим, в якості виправдання?

«Я би хотіла, щоб моя мама була, як Ви, – якось зізналась мені Соніна приятелька. – Своєї мами я соромлюсь»

І мені навіть страшно уявити, в яку безодню летить жіноча самооцінка, почуй жінка колись таку фразу від найріднішої своєї людини. Тієї, на чий вівтар було вмощену минулу красу та молодість.

crazy-mom-lead-ss

О, я вже бачу, як несуться на мене табуни анти-лукістів, боді-позитивщиць та інших «любити за душу». Я вже чую їхній топіт на горизонті.

І в піднятій пилюці всі їхні крики «зовнішність – не головне», «жінка – не м`ясо, а самодостатня особистість» і таке інше будуть знесені вітром за той же горизонт. Хто сказав, що зовнішність – то головне? Точно, не я. Розслабтеся й не втрачайте уваги, о, люті мої Амазонки! Зовнішність і справді – не головне. Але, коли на неї відверто забивати, наше жіноче внутрішнє дає збій.

iStock_000016080550_Small

Бо нічого перти проти пироди. Кого ви хочете обдурити? Всі ми любимо оточувати себе красою. Ми вирощуємо красиві квіти, розглядаємо картини, слухаємо класику, милуємось пейзажами, купуємо красиві тарілки та скатертини на стіл, заплітаємо донькам коси і підбираємо чоловікові кроватку в тон. Не важливо, в тон чого. Головне – щоб красиво. Бо наші душі, за які ми хочемо, щоб нас кохали, потребують не лише тепла і любові, а й краси.

І кожна жінка, якщо вона чесна із собою, а не ховає свої справжні бажання за дипломами та кількістю змінених памперсів, хоче бачити красивою не лише картинку за вікном, але й себе у дзеркалі. Бути задоволеною своїм зображенням – хіба це не те, що дає жінці додаткових сил, щоб витримати й дипломи й памперси? І від цього задоволення душа її квітне і не треба ховатися за бронею чоловічого розуму. Бо сила жіночої мудрості точно не менша.

І я зовсім зараз опускаю той типаж інфантильних жінок, цих вічних дівчаток, які лише на зовнішність і заточені. Я навіть не хочу витрачати на них час. Хоч там тема не менш глибока і за тими постійними тюнінгами – роботи психологу непочатий край.

Губи бантиком, ляльковий носик, довгі вії – це все гарні данні, звичайно. Але це так – смазливість, симпатичність.

Spa massage for woman with facial mask on face

Справжня краса – це сила. Внутрішня сила, яку неможливо не помітити. Інтелект в очах. Впевненість рухів. М`якість посмішки. Сила, яка змінює всі природні дані, якщо вони раптом виявились далекими від загальноприйнятих стандартів. Впевнена, ви зустрічали таку красу. Коли жодної ідеальної риси, а очей не відірвати. Коли по-справжньому розумієш значення фрази «краса- страшенна сила». І ця сила, якщо не природжена, може бути набутою, загартованою. Тобто тією, над якою працювали.

В першу чергу- боротьбою зі своіми лінощами, слабкостями, ненавистю до своїх розтягнутих вагітністю боків, небажанням брати відповідальність за себе (широка кістка, гени, погана спадщина) та бажанням перекласти відповідальність на свою ж дитину (я тебе народила, віддала свою красу, а ти така невдячна).

А для дитини мама що? Правильно- ідеал. «Моя мама найкрасивіша у світі,» – щебече наївне дитя, навіть якщо мама схожа на бегемотиху чи загнану кобилу.

Healing-From-Toxic-Parenting-e1438074439858

Якось в курортному пансіонаті компанія таких нещасних жінок, спльовуючи насіневе лушпиння довкола лавочки на дитячому майданчику і витираючі губи засаленими рукавами махрових халатів, не без презирства називали мене між собою «наша зірка». Їм було важко змиритися з тим, що поки вони мастили маргарин на булку і дивились сльозливі серіали, лежачи на дивані або пліткували зграйкою на своїй лавочці, я знаходила час на справжнє спілкування зі своєю дитиною і навіть колупаючись з нею в пісочниці, виглядала щасливою жінкою, а не втомленою дітьми та побутом тіткою.

«Он, Гурченко, Шер , – приводили мені справжні зіркові приклади в іншій компанії, – занапастили життя своїм дітям. Бо тільки про те й думали, що свою кар`єру та зовнішність, а на дітей їм було начхати!»

Так, перепрошую, дами! Ключове тут не в тому, що вони приділяли забагато уваги своїй зовнішності, а те, що вони не приділяли достатньо уваги своїм дітям! Зазначу, що претензії до зіркових матусь були використані в якості виправдовування за свою лінь та небажання приділяти увагу собі. Такі собі аргументи. Досить хибні і навіть самодеструктивні.

І моя щира порада таким – поки дитина не почала оцінювати вас більш об`єктивно, у вас є час на те, щоб все ж таки відповідати образу найкрасивішої у світі. В першу чергу, зробіть це для себе. Частка здорового егоїзму врятувала не одну сім»ю.

P.S. а Соня, в притаманній для підлітка манері, все ж таки потім вибачилася за той «наїзд».

«Ти ж знаєш, мамо, для мене ти – ідеал. І я злюся, що не така, як ти. Іноді мені здається, що в мене нема стільки сил, скільки у тебе. Щоб все виглядало так, ніби тобі все дається легко. Я занадто лінива»

А я дивлюся на неї і без зайвого суб`єктивізму розумію – нічого подібного! Вона навіть й гадки не має, наскільки вона краща за мене.