Карьера

Бизнес в декреті: випічка домашніх кексів

Спробую розповісти, як почалась історія Miss Bookcake. Почну з того, що стабільна офісна робота має безліч плюсів. Це і нормований графік, і стабільна платня, і обідня перерва, цікаві і не дуже обов’язки, колеги-плітки, плани-наради. Може, мене вже й у мінуси занесло.

Одразу після виходу у декретну відпустку мені всього цього сильно бракувало. Але після пологів, коли народилась моя доня, я цілковито занурилась у пелюшки. Оговталась десь на місяці 8, коли кольки почали відпускати нас зі своїх міцних обіймів. Звичайно, клопотів й далі було багато, але щоб не загрузнути в них, треба було щось робити. Тоді й почав визрівати план. Що у мене було?Шалена любов до книжок, фамільний рецепт кексів і тренд міні-десертів та кенді-барів. Я вирішила це все заміксувати. З допомогою свого чарівного друга шляхом мозкового штурму начаклували, і в нас вийшла така ось мила солодка книгоманка.

25354031_1909722179041956_7715812145959969280_n

Добре пам’ятаю, як робила перше замовлення. Хвилююче й несміливо. Але воно сподобалось. Потім ще і ще, вже сміливіше. Хоча, якщо чесно, досі хвилююсь, коли віддаю чергову коробочку. Чи сподобається уривок?Чи підійде смак?Чи гарно триматиметься крем?А кекси цього разу як завжди?Тому завжди роблю на кілька штук більше, щоб чоловік зняв пробу. В нього це гарно виходить. Іноді відвойовую в нього кекси. Аж дуже захопливо він їх знищує. А щодо невдач, то всяке бувало… і сіль замість цукру додавала, і згорілі попки з духовки діставала, і кривобоких чудовиськ. Зараз, наприклад, почала робити цукерки. Це теж дуже цікаво. А пироги — то взагалі ціла Галактика.

22089680_1823101734370668_8845121918837806827_n

У чому успіх декретного бізнесу?

Мені здається, я здогадуюсь, хоча ще не досягла його. Ти не боїшся пробувати, експерементувати. Даєш собі право на помилку, маєш можливість копнути глибше, поцікавитись докладно. Врешті-решт можна залишити його у статусі хобі. А ще в свіжому повітрі. Коли я працювала маркетологом, я не помічала, як пори року змінюють одна одну. Все було схоже на один суцільний день. У декреті все по-іншому. Ти бачиш, як розквітають дерева, падає листя, співають птахи і йде сніг. Про підгузи-безсонні ночі-кашки-шмарклі-шишки-потасовки у пісочниці не будемо, це й так всі знають. Але ти відчуваєш життя. Це величезна можливість для жінки перевести подих, задуматись і, можливо, змінити щось, додати чи подолати. Навесні Соломії вже 2. Я вдячна малечі, що вона навчила мене прислухатись до своїх інтересів, йти і просто робити, що хочеш.

 

Фото та текст: Наталка Чесановська