Виховання дітей в США
Куда поехать

Виховання дітей в США

Усій нашій сім’ї випала можливість поїхати на три тижні у США. Це цікавий досвід. Ми давно маємо друзів американців, часто спілкуємося з ними тут, у нас в Україні, або онлайн. Але тепер мені було цікаво побачити, які ж вони – американці, на їх рідній землі. Багато спостережень та цікавих моментів. Це зріз по середньостатистичним сім’ям, тобто виключення є неодмінно. Пишу, що бачила сама, або про що питала.

Про виховання дітей, як виховують емоційну сферу

З першого ж дня я помітила у розмовах батьків з дітьми цікавий момент: батьки часто говорять дітям: “Ти щасливий“, або “ти зараз засмучений, тому…“, “ти злий, бо...”. У такий спосіб батьки вчать дітей розпізнавати свої емоції, вміти їх озвучити, прийняти. Цікаво, що діти і справді приходять до батьків і кажуть: “Мамо, я такий радий, бо ми їдемо  у церкву“, або “Мамо, я засмучений, бо хочу гратись іграшкою, якою зараз грається інший“. Діти не просто знають свої почуття, вони вміють виявити причину їх виникнення. Крім того, батьки також кажуть, що вони відчувають. “Я засмучений, бо ти мене не слухаєшся“, “Мене ображає твоя поведінка“, “Я дуже злякалась, бо те, що ти зробив, дуже небезпечно“. Це дуже зближує, вчить чути і розуміти інших людей, бути уважним до почуттів своїх та  інших людей. Виховання емоційного інтелекту не менш важливе за розвиток розумового інтелекту. Я намагаюсь від народження так говорити з Лук’яном, але хочу у цьому вдосконавлюватись.

image1

До речі, якщо хочете зрозуміти, як це робиться, як говорити про емоції з дітьми, дуже класною ілюстрацією є мульт-серіал “Тигренок Даниэль”. Натрапила на нього декілька місяців тому. Для самих дітей він буде цікавий і зрозумілий з років трьох. Але він є класним відео-учителем для батьків, тому можете вмикати собі на фончик. Кожна серія триває 15 хвилин; складається з двох частин, що мають різний сюжет, але є одна об’єднуююча ідея. Мені дуже подобається.

Виховання особистості
Тут люблять дітей. Їм скрізь раді. Усі вважають за обов’язок усміхнутись малюку, привітатись з ним, а якщо дитина ще й відповідає взаємністю – це викликає щире захоплення. “He is so sweet” або “He is so cute” – я це чую від людей багато разів на день. Це приємно. При тому таке ставлення не залежить від поведінки дитини.

image3

Випадок у аеропорту: Лук’ян дуже сильно істерив (період у нього такий), він мене втомив за день, тому я просто перестала зважати на ту істерику; тут я ловлю на нас погляд працівниці аеропорту; вона мені каже: “He is so cute“. В мене відвисла щелепа. Ніяких тобі: “Фу, який нечемний хлопчик“, чи “Зараз я тебе заберу, якщо не слухатимешся маму“, чи “Вгамуйте нарешті своє дитя“. А просто “Він такий милий“. У той момент у мене з’явилась на вустах легка посмішка, я розлабилась і настрій покращився. Я вдячна тій жіночці.

Інший випадок. Іду коридором церкви. На зустріч молодий чоловік, на руках тримає своє немовля, місяців до трьох: “Hi! He is so sweet!” Він на руках несе своє дитятко і йому є діло до мого сина?
А ще компліменти легко можна почути з вуст хлопця-підлітка. Хлопця! Підлітка! Я переконана, що не всі люди так сильно люблять дітей я ловила і пару косих поглядів, але ні слова ніхто не сказав. Ми з Лук’яном були у музеї. Він бігав і кричав. Працівники музею не те, щоби зауваження не зробили, вони віталися з Лук’яном і усміхалися йому.

Дітей хвалять, багато хвалять: “Big boy”, “Good job”, “Awesome”, та інши слова похвали. Діти це чують від батьків та оточуючих. Знаєте які дорослі виростають з таких дітей? Впевнені в своїх силах і з адекватною самооцінкою! Ці діти виростають у добродушних усміхнених доролих, а не в озлоблених на увесь світ людей.

image6

Свобода
Американські діти мають значно більше свободи і менше обмежень, ніж українські. Ці діти не бояються забруднити одяг, бо американська мама за таке не сварить. Тому діти катаються у траві, сидять на підлозі, граються у багнюці. Дітям не забороняють бігати, стрибати, кричати, лазити. При тому не слід плутати цей підхід з системою вільного виховання. Правила у дітей є у тому, як ставитись до батьків, до дорослих, одне до одного. Але від дітей не вимагають неможливого: стояти мовчки і рівно у довжелезній черзі.

Взагалі “свобода” – це основа американської ментальності, їх закону і їх стосунків. Свобода, яка регламентається чіткими правилами. Але у межах цих правил – ти вільний. Так само і діти: ти вільний бігати і кричати у межах цього майданчику.

Про виховання дівчат

Дівчата часто носять сукні. Навіть гарні та нарядні у звичайні будні дні. Вони красуні і чарівні не тільки у свята. А щоб дівчинка мала можливість бігати і стрибати так, як вона хоче, то під сукню/спідницю піддягають легінси, трикотажні велосипедки. В одній сім’ї побачила класну штуку (думаю, це практикується в багатьох сім’ях): в ігровій кімнаті висіли різні гарні сукні, які дівчата можуть одягати для гри у королев, принцес і т.д. – спеціальні домашні карнавальні костюми.

@alla_kolbovska в інстаграмі