5 міфів про відеоігри, які розвінчують дослідження
Новости

5 міфів про відеоігри, які розвінчують дослідження

 

Всесвітня організація охорони здоров’я внесла “ігровий розлад” у нову бета-версію “Міжнародного класифікатора хвороб”.

Тамтешні лікарі зазначають, що проблемна поведінка в іграх може спричиняти проблеми в інших сферах життя людей.

Багато ж інших спеціалістів вважають, що деякі види ігор корисні, бо дають можливість покращити певні вміння людей.

На щастя, є достатня кількість досліджень про те, як відеоігри впливають на наші мізки та тіло.

Видання The Business Insider публікує найважливіші витяжки із досліджень, які проводили американські, канадські та європейські вчені.

Відеоігри – це розвага виключно для підлітків.

За даними опитування 2017 року, яке провела Асоціація розважального програмного забезпечення (ESA), портрет гравця у відеоігри дуже колоритний.

Так 65% американських домогосподарств мають щонайменше одного учасника, який грає в ігри три години на тиждень або більше. При цьому середній вік геймера – 35 років.

За співвідношенням: 59% гравців – чоловіки, а 41% – жінки. Однак серед “ігрового” населення більше дорослих жінок (31%), ніж хлопчиків до 18 років (18%).

Відеоігри провокують насильство.

Дослідження, яке провела Американськька психологічна асоціація, показало, що люди, які грають у насильницькі відеоігри дійсно більш схильні до агресивної поведінки, однак цього недостатньо для того, щоб викликати насилля.

Інші дослідження не знайшли зв’язку між насильством у іграх та насильницькими або агресивними думками.

Деякі дослідники, як і член АПА Кріс Фергюсон, навіть оскаржують висновки, які пов’язують ігри з агресією, стверджуючи, що багато досліджень, які робили такі висновки, мали методологічні проблеми.

У будь-якому випадку агресивна поведінка це не те саме, що насильство.

Дослідження 2015 року навіть показало, що відеоігри здатні зменшувати рівень злочинності – впродовж декількох місяців після виходу популярних насильницьких відеоігор рівень злочинності та вбивств, як правило, падав.

Вчені достеменно не можуть пояснити взаємозв’язок, однак припускають, що злочинці таки відволікаються на ігри.

Саме через відеоігри у США стільки інцидентів зі стріляниною у школах.

У звіті Секретної служби та Міністерства освіти США 2004 року йдеться про те, що лише 12% шкільних стрільців виявляли інтерес до насильницьких відеоігор.

Дослідження також показують, що рівень молодіжного насильства у США неухильно знижується, відколи ігри стали популярними та доступними.

Порівняння 10 найбільших ринків відеоігор у світі показує, що в США відбувається значно більше вбивств, ніж у Німеччині, Австралії, Великій Британії, Канаді, Франції, Японії та Південній Кореї.

При цьому перелічені країни витрачають куди більше грошей на відеоігри, ніж США.

Якщо б відеоігри були відповідальними за насилля, то в цих країнах рівень насильства був би вищим.

Відеоігри зовсім не корисні.

Низка досліджень свідчать, що геймери краще справляються із деякими завданнями, ніж ті, хто не грають в ігри.

Так гравці часто демонструють підвищену швидкість реакції та здатність до концентрації уваги, ніби вимикаючи відволікання; краще обробляють візуальну інформацію та орієнтуються у просторі.

Є навіть дослідження, що “стрілялки” можуть призвести до поліпшення гостроти зору, а також підсилюють координацію очей та рук у дорослих і дітей.

Так, щодо останніх, невелике дослідження показало: маленькі діти, які грали у відеоігри, мають покращені рухливі здібності у порівнянні з однолітками. Однак вчені припускаються, що це може залежати від природної схильності до ігор.

Інші дослідження показують, що чим більше часу люди (і діти теж) проводять перед екранами, тим більша ймовірність, що вони мають надмірну вагу та страждають на ожиріння.

Є й такі дані: соціально-економічні та демографічні чинники більшою мірою впливають на ожиріння дітей, ніж ігри.

Діти, які грають у відеоігри, не займаються спортом.

Дослідники, які відстежували канадських школярів, виявили, що діти, які грали у спортивні відеоігри, більше займалися спортом.

Так з ігор діти черпають знання про спорт, що дає їм краще розуміти механізми гри у реальному житті.

Джерело: УП Життя