Говорити з дітьми про недосконалість світу сьогодні не прийнято. Тема смерті, злочинності, бідності, нещасть і катастроф перетворилася в табу під впливом Фрейда і французьких психоаналітиків. Тільки от інформаційна ізоляція і наївне незнання ні до чого доброго не призводять
«А я теж помру?»
Варто розуміти, що діти сприймають смерть трохи по-іншому, ніж дорослі: набагато легше і простіше. У них ще мало життєвого досвіду. Тому постарайтеся міркувати приблизно в такому ключі: «Так, всі живі істоти коли-небудь вмирають. Але з тобою це трапиться ще дуже нескоро, тому тобі переживати не варто. Адже люди живуть довго-довго, а вмирають частіше за все від хвороб, коли стають старенькими. Так що спочатку ти станеш дорослим, потім у тебе з’являться діти, потім онуки, потім правнуки ».
Якщо ви вірите в прогрес, чому б не прикрасити майбутнє? Це буде дуже до речі. «Зараз і лікарі, і вчені намагаються придумати нові ліки, щоб людина жила ще довше. І у них дещо вже виходить. Можливо, коли ти виростеш, люди стануть безсмертними».
«Чому на світі є злочинці?»
Дитині корисно знати, що всі люди різні і деякі думають і роблять не завжди добре. Так, це знання викликає тривогу, але саме тривогк воно і повинно викликати. Не варто переживати, що від такої правди дитина почне боятися кожного зустрічного і її базова довіра до світу підірветься.
Ваше завдання — навчити молодших членів сім’ї грамотно діяти в критичних ситуаціях. Саме «уроки безпеки» допоможуть пережити тривогу і вбережуть від біди. Посил у ваших інструкцій повинен бути такий: якщо ти все будеш правильно робити, з тобою нічого поганого не трапиться. «Щоб злодій не зміг нічого вкрасти, ми не носимо цінні речі в рюкзаку за спиною», «Якщо ти побачив сумку без господаря, одразу скажи мені. Ми з тобою відійдемо подалі, і з нами все буде в порядку »,« Якщо за тобою в сад прийшла людина, яка раніше тебе ніколи додому не відводила, навіть якщо це моя подруга або татів друг, скажи про це вихователю »,« У терористів немає мети вбити дітей. Вони хочуть змусити дорослих виконати їх вимоги. Якщо ти будеш робити так, як тобі кажуть, то пізніше приїде поліція і тебе врятують ».
«Чому у цього дядька немає ніг?»
Дитині корисно розуміти, що люди, які від нас відрізняються, теж мають право на життя в цьому суспільстві і що їх тут поважають і приймають. До того ж у них можна багато чому навчитися, тому що кожна людина унікальна. Безумовно, інваліди живуть іншим життям і у них свої особливості. Але ми повинні проявляти чуйність. Якщо ми навчимося поважати чужі інтереси, тоді і оточуючі будуть терпимо ставитися до нас, адже ми теж не ідеальні. На цьому розумінні базується толерантність в суспільстві, а вона безпосередньо пов’язана з толерантністю до оточуючих, близьких, друзів, а також до самого себе і своїх власних недоліків.
Такі розмови потім вбережуть дитину від багатьох розчарувань і травм. Адже в підлітковому віці невдоволення собою і своєю зовнішністю настане обов’язково.
«Мама, ми що, бідні?»
Розкажіть дитині, що у одних сімей бюджет більший, а у інших — трохи менший. Пов’язано це насамперед з системою пріоритетів, а вони у всіх різні. «Ми не купуємо тобі все іграшки, які ти просиш, не тому, що у нас немає грошей, а тому, що у нас є певний бюджет. Ми витрачаємо гроші на це, на це і на це. А ще відкладаємо частину коштів, тому що нам важливо те і те. Можливо, у батьків твого друга вже є дача, а у нас її ще немає ».
І добре б донести до дитини думку, що далеко не всі люди, які заробляють мало, дурні або неуспішні. Більшість з них просто не хочуть займатися іншою справою, і скромний дохід їх влаштовує. «Так, я можу заробляти більше, але тоді ми з тобою не будемо бачитися: я буду йти з дому дуже рано і приходити вночі, а в вихідні у мене не буде сил грати з тобою. Я так не хочу”. Так ви познайомите малюка з системою ваших цінностей. А на закінчення можна додати: «Якщо ти захочеш вибрати собі більш прибуткову професію, будь ласка.
Читайте також: З якого віку можна залишати дитину вдома одну.