Кожна національна громада зможе впливати на кількість годин вивчення материнської мови в школі.
Це пообіцяв представникам кримськотатарського народу заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей під час очних консультацій щодо розробки мовної статті проекту закону “Про загальну середню освіту”.
“Кількість навчальних годин, що витрачається на той чи інший предмет, визначається навчальним планом. Базові навчальні плани закладені у Державний стандарт”, – пояснив він.
Хобзей уточнив, що у Кабінеті Міністрів вже чекає на прийняття Держстандарт початкової освіти.
У ньому передбачено 4 базові навчальні плани, зокрема ті, що стосуються навчання національних меншин.
“Там ми заклали, що школа сама визначатиме, скільки годин відвести на вивчення рідної мови, а скільки – на іноземну”, – розповів заступник міністра.
Представники кримськотатарського корінного народу також попросили міністерство внести зміни до пункту мовної статті проекту закону “Про загальну середню освіту”, в якому йдеться, що “особам, що належать до корінних народів або національних меншин України, гарантується право вивчати мову відповідного корінного народу або національної меншини в комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства”.
Зокрема, йшлося про те, щоб до слова “гарантується” додати слово “забезпечується”.
“Розумієте, для нас важливо, аби можливості вивчати рідну мову в школі також забезпечувалися державою, а не лише гарантувалися.
Бо гарантуватися – це право, яке може як підтримуватися, так і не підтримуватися з боку держави”, – пояснює голова громадського об’єднання “Кримський інститут стратегічних досліджень” Арсен Жумаділов.
 |
| Заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей |
Заступник міністра зі свого боку зауважив, що відповідне формулювання закладене в законодавство зараз, і наразі на державному рівні трактується в тому числі, як необхідність забезпечення державою відповідного права.
Однак він також додав, що оскільки слово “забезпечується” жодним чином не змінює задуму і цілей статті, МОН не має заперечень щодо його додавання у відповідний пункт.
Окремою темою обговорення став статус та підтримка функціонування Національно-культурних центрів.
Зокрема, йшлося про те, що невизначеність правових переваг таких центрів не дає цим організаціям успішно співпрацювати з комунальними та державними закладами.
Сторони погодились, що це питання – предмет іншого закону, що також знаходиться на стадії розробки, а саме закону “Про позашкільну освіту”.
З текстом мовної статті проекту закону “Про загальну середню освіту”, а також планом МОН щодо імплементації статті 7 Закону “Про освіту” можна ознайомитись тут.
Нагадаємо, що імплементація мовної статті закону “Про освіту” викликала обурення серед представників національних меншин в Україні.
Міністри закордонних справ Болгарії, Румунії, Греції та Угорщинизвернулися з листом до міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, а також генсека Ради Європи Торбьйорна Ягланда та Верховного комісару ОБСЄ у справах національних меншин Ламберто Заннієру, в якому закликали Україну не вводити мовні обмеження на освіту.
Міністерство закордонних справ Росії виступило із заявою, що основною метою закону “Про освіту” є встановлення в Україні “моноетнічного мовного режиму”.
Закон “Про освіту” відправили до Венеційської комісії для отримання рекомендацій.
Після висновків комісії стартували перемовини з національними громадами, серед яких молдовська, німецька, грецька, болгарська, гагаузька та єврейська меншини.
Проблеми є лише з угорською громадою, представники громадських організацій якої “відмовилися від зустрічі”.
Наразі вже є домовленість між Міністерством освіти та науки і національними громадами, що імплементація мовної статті закону “Про освіту” буде відтермінована до 2023 року.
Фото: krymr.com
Джерело: Українська правда Життя