Мозок Новини

Страх: причини та механізми

Страх — це емоційно забарвлений стан, який виникає в ситуаціях, що становлять загрозу нормальній життєдіяльності організму, і зазвичай супроводжується формуванням оборонної мотивації. Втім, він може супроводжуватися й іншими мотивами, направленими на позбавлення від небезпеки.

Експерименти над страхом

Страх може бути експериментально змодельованим за допомогою електричного подразнення так званим гіпоталамусом. Таким чином, за допомогою підшивання тваринам стимулюючого електрода у гіпоталамус, науковці спостерігали яскраво виражену реакцію на уникнення страху.

Механізми страху

Механізми страху не дуже відрізняються від інших мотиваційних механізмів. Вони можуть бути пов’язані з порушенням певних нейронних центрів мозку. Коли виникають будь-які мотивації, відбувається збудження сітчастої ретикулярної формації, яка забезпечує різні «ефекти». Тобто страх може бути не просто страхом. Він пов’язаний з якоюсь додатковою емоцією.

Бувають випадки, коли дуже сильний страх стає домінуючою мотивацією, при цьому вимикаються інші нагальні потреби організму. При такому стані може знижуватись активність кіркових центрів мозку. Буває, що людина, коли сильно перелякана, не може поворухнутися. 

А в інших випадках страх може, навпаки, активувати роботу кори великих півкуль, особливо у людей, що тренуються. 

Гормони страху

Коли ми боїмося, відбувається вироблення певних гормонів.

Найвідоміші гормони — це адреналін («гормон кролика») і норадреналін («гормон лева»). Адреналін викликає часте серцебиття, звуження судин, сприяє розслабленню мускулатури і т. д. Основним завданням цього гормону є адаптація організму до реагування на стрес.

Норадреналін звужує судини і підвищує тиск. Тривалість дії норадреналіну за часом менша, ніж дія адреналіну. Відомо, що в Стародавньому Римі воїни вибирали тих рабів, які при страху блідли, а не тих, хто червонів при різкому переляку.

Причини страху

Страх, подібно до болю, являє собою захисний механізм психіки. Вплив страху на поведінку може бути дуже індивідуальним. Якщо страх не дуже сильний, то, як і будь-яка обдумана мотивація, він може сприяти вірним рішенням. Але дуже сильний страх, як і будь-яка сильна мотивація, може заважати правильному міркуванню. Якщо людина помірно боїться публічних виступів, то якість доповіді може покращитися, але якщо емоція занадто сильна, то, швидше за все, вона зазнає невдачі.