philipsair Здоровье Спецпроект

Екологічна паства. В яких міфах про світ ми живемо

 

У редакції говорили:

@kseniyabukshina
Ксенія Букшина

підприємець, засновник журналу «Промам»

@ana_fedorova
Анна Федорова

соціолог, smm-princess «Промам»

@marta_zaruma
Марта Зарума

хімик органічних продажів «Промам»

@victor_1
Віктор Михальчук

Маркетинг-менеджер продуктів для поліпшення якості повітря Philips в Україні

@kseniyabukshina:

Салют, ми створили новий формат у журналі «Промам»!

Це діалоги в редакції, записані у формі чату на ФБ.

Ми поговорили за столом у редакції журналу, розшифрували, відредагували та публікуємо.

Сьогодні говоримо про екологію, а точніше про те, чого ми про неї не знаємо. Проект “Дихаю тобою. Air.monitor Україна” створено і підтримується за участі компанії Philips.

Перш за все, треба визнати, що в темі екології більше домислів, аніж фактів. І будь-яка розмова неодмінно впирається у відсутність аргументів.

@anna_fedorova:
Аргументів, вибачте, достатньо. Більшість науковців, як пишуть в Вікіпедії, вважають, що глобальне потепління — це результат діяльності людини. Воно загрожує природними катаклізмами, посухами, ураганами та результатами цих негараздів: зниженням врожаїв, зруйнуванням інфраструктури. Якщо забруднення не спинити — планеті край.
@marta_zaruma:
Так-так, в Вікіпедії пишуть. Але ж треба мати власний розум — потепління обраховують як загальну усереднену тенденцію по планеті, і зміна клімату з точки зору потепління — для України, це потепління більш взимку, аніж влітку. А у певні сезони климат стає в цілому холоднішим.
@kseniyabukshina:
Як казала одна відома журналістка, історія людства засипана уламками дотехнологічних цивілізацій, що зникли в результаті екологічних катастроф.
Якщо ви бували на островах Пасхи, або в близькосхідному регіоні, що інколи називають “Плодородним півмісяцем”, Месопотамією — ви можете засвідчити, що цивілізації ще до виникнення технологій вже непогано вміли створювати екологічне лихо на окремій території. Важливо пам’ятати, що пустелі в цих місцях — результат діяльності людини за останні декілька тисяч років. Тобто, того із чим зараз б’ються сучасні активісти-екологи, в той час коли ще не існувало промисловості, а екологія там знищена вщент. Ніяких викидів CO2 та SO2 — онлі сільське господарство.
@anna_fedorova:
Вже років зо п’ять ООН заявляє про зростання рівня CO2 в атмосфері — звинувачують сільське господарство та промисловість із їх спалюванням вугілля та нафтопродуктів. Вуглекислий газ змінює теплообмін планети та деформує клімат. З середини XIX століття об’єм викідів збільшується і деякі дослідники кажуть, що він зараз найбільший за останні 800 тис. років а, можливо, й за останні 20 млн років.
@kseniyabukshina:
Але відсутність технологій не гарантує екологічної безпеки. Зовсім навпаки — без технологій ми не зможемо передбачити та відвернути катастрофу. Та хоч би скільки мільйонів років ми не взяли для заміру змін, а все ж за часів Кембрійського періоду, десь 540 млн років тому, або у наступному за ним, Ордовиковому періоді вміст CO2 у повітрі був у сім разів більший від сьогоднішнього, щонайменше. При цьому Кембрійський еволюційний вибух — це одна з найбільших загадок в історії життя на Землі. Спочатку 2,5 млрд років формувалися клітини із ядром, ще 700 млн років вони збиралися у багатокліткові організми, а потім за 100 млн років світ заселили створіння які за наступні 500 млн років аж до сьогодні принципово (за будовою тіла) не змінилися. Наші пращури варилися у такому CO2 який нам ще не снився.
@anna_fedorova:
Та справа не лише у вуглекислому газі. Забруднення повітря відбувається за участі оксиду вуглецю, діоксиду азоту, твердих та рідких часток.
@victor_1:
Немає нічого дивного в тому, що людина змінює світ навколо себе. Головне — робити це усвідомлено. А розуміння приходить із досвідом. От Китай стрімко розвивається, будує промисловість шаленими темпами. Але окрім економічних успіхів цього велетня, яким ми вже не дивуємося, є й помітний негативний ефект: через смоги доходить то того, що іноді навіть скасовуються авіарейси та перекриваються автомагістралі.
@marta_zaruma:
Саме про забруднення повітря і треба говорити, якщо ми хочемо зрозуміти реальну загрозу від погіршення стану екології. Те чим ми дихаємо може серйозно вплинути на тривалість нашого життя. Забруднення повітря — це один з головних екологічних факторів ризику для здоров’я.
@anna_fedorova:
Звіт Всесвітньої організації з охорони здоров’я (ВОЗ) говорить, що, живучи у районах із сильно забрудненим повітрям можна вкоротити свого віку на 2 роки.
@victor_1:
Проблема забрудненого повітря, насправді, турбує велику кількість людей в світі. В Україні ситуація дещо відрізняється – і знання, і зацікавленість про проблеми з якими ми невидимо зіштовхуємось кожен день є низьким. В той же час цікавий факт – ми споживаємо в середньому в добу 2 кг їжі, 4 кг води і 14 кг повітря!
@marta_zaruma:
Як хімік за фахом, скажу вам, що повітря — це наше все. Ми дихаємо сумішю газів із високим вмістом крихітних часточок. Вони мають розмір менш ніж 2,5 нанометри (позначаються як РМ2.5), це майже в 30 разів менше за діаметр людського волосу. Ці частки проникають у легені під час дихання і навіть у кровоток. Вони провокують рак, деменцію, респіраторні захворювання, заважають роботі серцево-судинної системи. Ці наночастинки скорочують життя людини активніше за туберкульоз та деякі інфекційні захворювання.
@kseniyabukshina:
ВОЗ як частина ООН розробляє правила та норми екологічної безпеки. В організації вважають, що зниження вмісту у повітрі твердих часток з 70 до 20 мікрограм на кубічний метр вплине на зниження смертності від забрудненого повітря десь на 15%. Експерти ВОЗ виділяють серед забруднювачів повітря: озон, двуокис азоту, двуокис сірки та власне тверді частинки (від 10 до 2,5 нанометрів). У 2020 році ВОЗ повинен передивитися список цих речовин та норми по їх вмісту в повітрі. Тобто те, що ми сьогодні вважаємо безпечним може за два роки виявитися небезпечним. Згадаймо Кембрійський період).
@victor_1:
Нам потрібно прийти до розуміння проблеми та почати її вирішувати. От як наприклад з пластиком та пакетами зокрема. Про це говорилось довго, проте лише зараз почались активні кроки. Те саме, сподіваюсь відбудеться і з повітрям. Хоча тут альтернатив менше – тому або забруднене, або чисте повітря. І рішення в цьому напрямку вже активно розробляються – для прикладу той самий Китай. В новітніх будинках встановлюються системи очищення повітря по замовчуванню. І йдеться не лише про апартаменти – а й про офіси. Адже доведено, що в чистому повітрі продуктивність працівників зростає в рази.
@marta_zaruma:
Так, зараз вважають, що існує взаємозв’язок між щоденним та накопиченим за певний час рівнем концентрації наночастинок та рівнем смертності (за умови сталості інших показників). Менше частинок вдихаєш — довше життя. На місці політиків я б скористалася цими фактами у роботі із виборцями. Це працює напряму, в порівнянні із економікою, яку передбачити важкувато.
@anna_fedorova:
У ВОЗі пишуть, що близько 3 млрд людей в світі ще готують їжу на відкритому вогні чи у простих печах. Тож, близько 4 млн людей вмирають передчасно від хвороб, пов’язаних  із забрудненням повітря в результаті приготування їжі у дровяних, твердопаливних та керосинових печах. Забруднення повітря у жилих приміщеннях викликає неінфекційні захворювання: інсульт, ішемічну хворобу серця, хронічну обструктивну хворобу легень та рак легень.
Майже половину смертей від пневмонії серед дітей до 5 років пов’язують із забрудненням повітря у домогосподарствах.
Вдома ще гірше, аніж надворі.
@victor_1:
За даними тієї ж ВОЗ лише 9% людей мешкають в містах, де якість повітря не загрожує здоров’ю. А щонайменше 50% світового міського населення дихає повітрям, допустимі показники якості якого у 2,5 рази перевищують рекомендовані. Глобально повітря в світі зіпсувалося, і ми шукаємо способи вирішення цієї проблеми інноваційними рішеннями.
@kseniyabukshina:
І це все у світі, до якого дотягується ВОЗ, де можна вимірювати забруднення, де можна робити висновки та будувати статистику. Що казати про Україну. Треба дивитися. На мапі видно, що стан повітря в Україні не моніториться європейським індексом. А чим ми вимірюємо стан повітря? А нічим! Законом України “Про охорону атмосферного повітря” передбачено існування норм гранично допустимого максимального вмісту забруднюючих речовин, деякі з них радянські і застарілі, але то не біда. Проблема в тому, що такого індексу якості повітря, який є в розвинених країнах — в Україні немає. Як немає нормативу якості повітря, то його і не контролюють, онлайн-моніторинг для населення майже недоступний. Майже — тому що, все ж таки єдиний
орган у державі, що відповідає за моніторинг якості повітря виглядає ось так.
@marta_zaruma:
Ой, краще аніж ми самі ніхто про нас не подбає, годі й говорити про державу.
Ми півжиття проводимо вдома: спимо, відпочиваємо, живемо. Якщо на екологію в країні нам вплинути важко, то на мікроклімат у приміщенні, де ми за життя в середньому спимо 26 років, їмо, працюємо, повпливати можна. В середньому, наприклад, американець проводить у приміщенні 93% свого часу.
@anna_fedorova:
Тобто, яким би не був екологічний стан в країні — або самостійно прокачуй безпеку вдома, або емігруй у більш безпечну географію.
@kseniyabukshina:
Про те яким чином забезпечити якісним повітрям свою оселю або офіс ми поговоримо у наступних випусках проекту “Дихаю тобою. Air.monitor Україна”.