Интервью Новая школа Освіта Спецпроект

“Важливо не забивати дітям голову інформацією, а навчити, де цю інформацію можна відшукати”, — заступниця Кличка Ганна Старостенко

В Україні будують нову систему освіти. Які б не були зручні лозунги в стилі “учитель всегда прав”, “ученье – свет” и “взрослым виднее”, це більше не працює. Діти задають питання, не сприймають нічого “на віру” і хочуть пробувати все на практиці. Все більше батьків не погоджуються миритися зі старою системою і все менше думає про “ми так виросли, і нічого”. Не говорячи про те, що люди-гвинтики, яких як і раніше ліпить школа, сьогодні нецікаві нікому. Ні світові, ні роботодавцям, ні собі.

Ми починаємо проект Нова школа, в якому будемо говорити, що і чому відбувається в державі зі шкільною освітою. Вислухаю різні сторони і спробуємо розібратися. Першими даємо слово чиновникам від освіти.

У КМДА впевнені, що впровадження реформи в столиці проходить спокійно і гладко. Про позитивні сторони змін та готовність системи розповіла в інтерв’ю Промам Ганна Старостенко, заступник голови КМДА з гуманітарних питань, голова поcтійної комісії з питань освіти, науки сім’ї, молоді та спорту. Майже на всі питання ми отримали відповіді, що все якісно та вчасно – фінансування вистачає, вчителі готові до змін, місць у школах всім вистачить. Ми обов’язково поговоримо про це з тими, хто має іншу думку. А поки вивчаємо.

 

Фото: Фонд Олени Пінчук

Про “Нову українську школу”

Нова українська школа  (далі – НУШ) це ментально доволі складна реформа. Адже, задля її успішності має змінитися мислення і управлінців-освітян, і вчителів, і батьків. Тому реформа викликає наразі багато запитань і занепокоєнь. Змінюватися дуже складно і болісно. Зокрема ключовим  моментом у НУШ є переорієнтуватися від знань до компетентності і навичок. Це означає не забивати дітям голову інформацією, а навчити, де цю інформацію можна відшукати та як правильно користуватися нею в повсякденному житті. До прикладу діти будуть вчити математику, розігруючи різні побутові ситуації: дати купюрами решту, порахувати птахів, які прилетіли і водночас вивчити, що це за вид. Батьків такий підхід часто лякає: мовляв, граються багато, додому задають мало. Проте я переконана, що у нас не має бути критерію успішності дитини, хто більше слів прочитає за хвилину, чи хто далі вміє рахувати. Всі діти дуже різні, з абсолютно різними здібностями. І викладачі мають розкрити кожну з них.

Як виконавча влада ми маємо забезпечити ті умови, які дозволять це робити, і  головне, щоб ці умови були однаково хорошими в усіх школах міста Києва, адже із 1 вересня прийом дітей до перших класів буде здійснюватися за закріпленою територією обслуговування.

Головна мета таких нововведень – на рівні початкової школи в Україні впровадити єдиний стандарт. Це означає, що де б ти не народився, де б не пішов у перший клас – отримаєш рівноцінні знання.

Будь-яка реформа має супроводжуватися додатковим фінансування. Сфера освіти в бюджеті столиці займає найбільшу частку — близько 30%.  Фінансування за останні два роки збільшили вдвічі: з 7 млрд гривень у 2016 році до 13 млрд гривень у 2018. Щоб забезпечити усім необхідним столичні школи в міському бюджеті вже передбачено 52 млн грн, а з державного — виділено ще понад 53 млн грн. За ці кошти закуплено сучасні дидактичні матеріали, меблі-трансформери, комп’ютерне та мультимедійне обладнання, що створить справжній новий освітній простір у наших закладах освіти.

Про вчителів

З передбачених 13 мільярдів гривень левова частина коштів іде на зарплату вчителям, надбавку та на преміювання. При цьому на кінець минулого року зарплати педагогів збільшилися приблизно на 50%: вихователь у дитячому садку в середньому отримував премію близько 5 000 гривень, вчитель у школі близько 10 000, директор — близько 30 000 гривень. Також діє надбавка за роботу в переповнених групах – 30%, інклюзивних класах – до 25%

Таким чином ми хочемо підвищити статус вчителя та вихователя, залучити молоде покоління і мотивувати їх до кращої роботи. Проте це також означає, що ми очікуємо кращих результатів роботи та більшої відповідальності за таку мотивацію. Адже вчителі – це наші агенти змін. Вони мають бути готовими полишити зону комфорту: відірватись від журналу, вийти з-за столу, навіть з класу — та провести урок у новому креативному форматі. Цікаво подати інформацію, а не “нафарширувати” учня знаннями або сказати: “Читай з цього речення і до цього; завтра перевірю”.

Ми розуміємо, що деякі вчителі не впораютьсяЗвісно в нас є методи впливу на педагогів — догана. У вчителя як і в кожного працівника є посадова інструкція згідно з якою і має вирішуватися таке питання. Також вчитель має діяти в рамках Кодексу праці та положення про навчально-виховний процес. Тож, враховуючи всі ці документи і в разі невиконання, чи ігнорування обов’язків, покладених на них, до вчителя може бути застосоване таке покарання як догана, чи навіть звільнення.  Після двох доган — звільнення. Але впевнена, що карати не доведеться.

Наразі дійсно є потреба у вчителях, але вона не катастрофічна. До прикладу на сьогодні відкрито 50 вакансій вчителів навчальних класів, але ми вже передбачаємо, що на ці місця прийдуть вихованці з нашого муніципального педагогічного університету імені Бориса Грінченка. Ми всіма силами сприяємо і підтримуємо наших студентів, щоб у майбутньому місто було забезпечено молодими креативними педагогами.

В рамках реалізації концепції «Нова українська школа» в міста є ціла програма супроводу вчителів. Наразі ми їх навчаємо та роз’яснюємо нові підходи у навчанні, зокрема, і через онлайн-навчання. Протягом літа плануємо декілька великих заходів, де проходитимуть тренування, обмін досвідом. Заплановано 60 годин заочних лекцій навчання, 60 годин — очних. У тому числі психологія, знання про те, як працює мозок дитини, поняття інклюзії. Для багатьох це все нове. Загалом на навчання та підготовку до впровадження «Нової української школи» передбачено понад 16 мільйонів гривень.

Тож, у тих закладів, які навчатимуть першачків у наступному році, є великий бонус — досвід першого року, коли ми тестуватимемо все в процесі. Після першої чверті чи півріччя будемо бачити, що виходить, а що ні. Аналізуватимемо, чому не виходить. Завжди потрібно розбиратися в причинах, а не просто звільняти людей.

Про директорів

Багато в реалізації реформи залежить від керівників освітніх закладів. Третій рік поспіль проводимо конкурси на вакантні місця директора школи чи завідувача садочка. Конкурсна комісія дуже велика: представники асоціацій, батьківських комітетів, університету Грінченка, профспілок.

Попит шалений. Прийшли нові кадри, які мають сильну внутрішню мотивацію, та які після багатьох етапів конкурсу дійсно довели комісії, що є добрими фахівцями. Тепер понад сто закладів мають керівників, що були обрані на конкурсних засадах. Ці керівники вже несуть необхідні зміни через концепції, які вони нам презентували, показували і розказували, як впроваджувати нову українську школу.  

Про дітей, батьків та гроші

Згідно з концепцією Нової української школи більше не буде класів початкової школи з поглибленим вивченням окремих предметів. Переконана, що діти не повинні спеціально готуватися до школи, а мають отримувати знання вже в школі на уроках.  І головне: більше не буде стресову ситуацію та суб’єктивних випробувань для шестирічних дітей під час вступу до першого класу, не буде перевірок на швидкість читання, розуміння прочитаного; розв’язання задач на логічне мислення; перевірки знань з іноземної мови тощо. Натомість потрібно створити умови, аби протягом 12 років учневі було цікаво, а не страшно.

За новою системою всі мають бути зараховані до школи за місцем проживання. Це дозволить уникнути ситуацій, коли керівник навчального закладу відбирає дітей за конкурсом. Часто це був конкурс не дитячих здібностей, а батьківських гаманців: чим батьки зможуть “допомогти  школі”.

Щодо підготовки то як я вже казала, наразі на забезпечення перших класів усім необхідним передбачено понад мільярд гривень. Також третій рік поспіль місто виділяє кошти на малоцінні товари: папір, канцтовари, мило, туалетний папір, меблі, інтерактивні дошки. Запит на такі потреби формує сама школа, чи садок. Тому керівники закладів як управлінці мають правильно сформулювати запит, щоб гроші виділили, вчасно провели тендери і закупили все необхідне.

Отже, до 1 вересня батькам потрібно буде купити портфель, пенал з ручками та олівцями, блокнот. Нічого неординарного закуповувати не доведеться.

Про кількість дітей у класах

Згідно з законом, у класі має бути 28 учнів. Більше — це перебір. Проте в Києві є одна школа, де діти навчаються в другу зміну. У тому районі не вистачає приміщень, щоб забезпечити навчальний процес в одну зміну. Ми дали можливість самим навчальним закладам визначитися, скільки вони можуть набрати класів, прийняти дітей. За концепцією Новою української школи навчання є дитиноцентричним, тобто має приділятися увага кожній дитині та її здібностям. Нові програми на навчально-методологічні матеріали дозволяють це зробити вповні.

Вже здійснили ревізію всіх вулиць та будинків у місті та розподілили їх між школами. За старими правилами, не всі початкові школи мали закріплену територію обслуговування та приймали дітей без співбесід. Як правило, кожна друга школа в Києві мала право конкурсного відбору. Отже, потрапити до першого класу за принципом наближеного місця проживання було практично неможливо. Сьогодні місцева влада за кожною початковою школою (або початковою ланкою будь-якої гімназії чи ліцею) закріплює територію обслуговування (так званий мікрорайон). Саме діти, які проживають на такій території, і матимуть гарантоване право на першочергове зарахування. При цьому ми залишили для шкіл та батьків альтернативу: якщо у тому чи іншому мікрорайоні будуть вільні місця в школі, то можна за бажанням добрати дітей з інших мікрорайонів. За умови задоволення потреб тих, хто проживає поруч у першу чергу.

Передбачити все неможливо, але ми будемо спостерігати за тим, як проходитиме навчання, та оперативно реагувамемо на виклики.

Про перші результати

На сьогодні у реформі загалом усе вдається. Найважче — змінити людську психологію. Причому, по всій вертикалі: від районних управлінь освіти до директорів шкіл, завідуючих садочків, вчителів. І батьків також.

В експериментальних класах усе проходить успішно. Для дітей створено зручніші умови. До того ж, не варто забувати, що в Києві вже існує багато приватних закладів, які давно використовують ці методики, пишаються і навіть хизуються новими стандартами, креативним підходом. Така система навчання в них вже працює.

Перед тим як впроваджувати всі новації у нас, ми їздили до Гельсінкі. Система освіти у Фінляндії — одна з найкращих у світі та найкраща в Європі. Там головні елементи — свобода вчителя, що має право вільно обирати методики, за якими навчатиме дітей, і гідна оплата.

Також створено конкурентне середовище, коли ще на етапі вступу до педагогічних вишів іде реальний відсів. Абітурієнти проходять психологічні тести на готовність і здатність працювати з дітьми. Потім ті, хто проходить відбір і закінчує навчання, отримують розподіл за місцем роботи, високі зарплати. Вони одразу заточені на результат. Сподіваємося, що і в Україні з часом так буде, що випускники шкіл будуть вступати до педуніверситету не за залишковим принципом.

Щодо харчування

Щороку місто передбачає все більше грошей на харчування в школах і садках, щоб була можливість закупити кращої якості продукти. У цьому році на харчування дітей, які навчаються у навчальних закладах комунальної власності, передбачено майже 500 мільйонів гривень, що на 90 мільйонів більше ніж було витрачено в 2017 році.

Через недосконале тендерне законодавство, яку б ми високу ціну не закладали на продукти, очікуючи, звичайно ж, при цьому кращої якості, виграє компанія, яка зробила найдешевшу пропозицію. Ось чому ми вже довгий час працюємо над тим, щоб посилити вимоги до послуг харчування і самим компаніям, які виходять на торги. Також постійно ведемо моніторинг та перевірки освітніх установ столиці Департаментом освіти разом з Держпродспоживслужбою Києва, і в випадках неодноразових порушень рекомендуємо районам розривати договори з такими недобросовісними компаніями.  

Також місто готується до реалізації програми «Сучасне харчування в школах столиці». Цей проект з’явився, як продовження ініціативи Міністерства охорони здоров’я, яке вперше за 18 років переглянуло принципи збалансованого харчування дітей. Близько 70 тисяч дітей в Україні страждають від ожиріння, а щороку МОЗ фіксує 15 тисяч нових випадків. Щоб виправити ситуацію, МОЗ розробило нові рекомендації по харчуванню, які будуть впроваджувати в українських школах. Виконуючи ці рекомендації, ми розробили київський проект по харчуванню в школах. Детальніше про нього я розповім вже скоро.

Спілкувалась Ольга Заруба
Ілюстрація до тексту Мирослава Шевченко
Спеціально для Промам