Интервью

Заступник Кличка: «У Києві понад п’ять тисяч вільних місць у дитячих садочках»

«В який дитачий садок віддати дитину», «Чула, що не вистачає місць»,  «Якщо залишимось без садочка, що робити»  — частина питань, які обговорюють мами між собою у форумах, на прогулянках та вайбер-групах. Одним з надбань столичної влади у зарахуванні дітей до садочків є електронна черга. Про кількість дітей, що чекають запрошення до дитсадка, стан дошкільних закладів, харчування, про перебування дітей з особливими потребами Промам дізнався у заступника міського голови Олексія Резнікова.

Про чергу до дитячих садочків

Головне, що зроблено в Києві щодо дитячих садків, — електронна черга. Сьогодні у столиці 112 000 дітей відвідують дошкільні навчальні заклади. З них у середньому 10% — не кияни. Але, наприклад, у Святошинському районі 52% дітей не кияни, а діти з прилеглих територій.

У 2014 році черга до садочків налічувала 15 000 дітей, сьогодні — 3700. Вирішуємо це питання через будівництво нових закладів та реконструкцію старих.

На сьогодні повністю відсутня історія потрапляння до садочка через будь-які «домовленості», хабарі, корупцію. Електронна черга для всіх однакова. Тестуємо цю систему, постійно модернізуємо: наприклад, можна буде подивитись, у якому садочку поруч з місцем вашого проживання чи роботи є вільні місця, та легко записатися у зручний заклад.

Про кількість садочків

Свого часу в Києві набудували багато дитсадків, а потім за часів мера Олександра Омельченка їх стали віддавати пенсійним фондам та податковим інспекціям. Адже через демографічну кризу ці приміщення стояли пусткою. Сьогодні у регіонах подібна ситуація: дітей народжується менше, багато родин виїжджають на заробітки до Києва або за кордон.

Зараз у столиці налічується 520 садочків, але менше 20% з них — сучасні. Всі їх можна оновити.

Ми чітко розуміємо, що у Києві, при офіційних даних 2,8 млн осіб, реально проживає близько 4 млн. І всі хочуть, щоб їхні діти ходили до дитсадків. Отже, треба чітко тримати баланс, знати, скільки треба добудувати садочків, аби приміщення  не стояли порожніми, адже на утримання будь-якого садочка у столиці протягом року йде від 5 до 10 млн гривень, в залежності від кількості дітей.

Одне з важливих завдань на сьогодні — перемогти забудовників, які зводять житлові масиви і не будують дитсадків. Проте не забуваймо, що ще потрібні й школи, лікарні, парки, сквери і дороги до них.

В українських батьків є вибір — віддавати дитину до комунального садочка, приватного чи залишити вдома. Багато людей ще з радянських часів живуть із психологією, що їм хтось щось винен. Але від такого мислення потрібно відмовлятися.

Про приватні дошкільні заклади

Наразі працюємо над проектом «Гроші ходять за дитиною». Ідея в тому, щоб забезпечити фінансування кожної дитини в кожному садочку незалежно від форми власності.

Одне з ключових завдань — пожвавити ринок приватних садочків. Частина киян зможе дозволити собі віддати дітей до приватних закладів, що зменшить тиск на  комунальні. Проте, хотів би нагадати, що місто не регулює вартість приватних дошкільних закладів: садочок отримує відповідну ліцензію, якщо виконує стандарти, передбачені законом. А далі встановлює свою ціну.  

Що стосується безкоштовних комунальних садочків, то це добра воля місцевої влади. У цивілізованому світі немає безкоштовної освіти. Муніципальні садочки розраховані на ті родини, що потребують піклування з боку держави.

Про те, скільки ще потрібно садочків

Станом на квітень 2018 року заклади дошкільної освіти укомплектовані на 122% (на 100 місцях виховується 122 дитини).  Враховуючи наявну актуальну чергу дітей від трьох до шести років, які потребують зарахування у заклади дошкільної освіти у 2018–2019 навчальному році (3,5 тис. дітей) у Києві необхідно додатково відкрити 15 садків проектною потужністю 220 місць кожний.

З метою вирішення цього питання щорічно розширюється мережа закладів дошкільної освіти столиці шляхом введення в експлуатацію закладів-новобудов, відновлення після проведення капітальних ремонтів роботи закладів, які тривалий час не функціонували, реорганізації шкіл-дитячих садків у заклади дошкільної освіти, відкриття відремонтованих груп у діючих садках, створення приватних закладів дошкільної освіти  тощо.

У 2018 році планується ввести в дію новобудову у Дарницькому районі, відновити роботу шести закладів дошкільної освіти, які тривалий час не функціонували, відремонтувати та відкрити 59 груп у діючих садках за бюджетні кошти та кошти Проекту УФСІ. Усього передбачається у 2018 році створити 2,2 тисячі місць.

Що робити батькам, якщо дитина не потрапила в жоден садок

Станом на 24 квітня 2018 року у системі електронного запису обліковується понад 5 тисяч місць, які вільні. На даний час триває набір дітей у заклади, проте деякі мікрорайони міста Києва не укомплектовані дітьми понад норму, тому є можливість отримати запрошення від дитячого садка, тільки він буде віддалений від місця проживання. Батьки можуть на сайті реєстрації самостійно дізнатися про заклади, у яких є вільні місця, або звернутися до модераторів системи у районному управлінні освіти або Департаменту освіти і науки, молоді та спорту.  

Складно буде забезпечити місцями у садочках лише дітей раннього віку – від одного до трьох років, бо таких груп у закладах недостатньо для задоволення усіх бажаючих. Проте Законом України «Про дошкільну освіту» визначено, що обов’язкова дошкільна освіта – з п’ятирічного віку, тому створення таких груп у закладах дошкільної освіти є пріоритетним.

Про дітей, що мають пільги

За даними служби технічної підтримки системи електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної форми власності, станом на 01.04.2018 у поточному році до дитячих садків зараховано 2916 дітей пільгових категорій, з них 970 – діти, батьки яких мають статус внутрішньо переміщених осіб, 771 – діти киян-учасників АТО, 507– діти батьків, які мають статус постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС, 668 – діти військовослужбовців.

Про дітей з особливими потребами

У Києві створена розгалужена мережа закладів дошкільної освіти компенсуючого типу (34 спеціальних, 46 санаторних та 87 закладів комбінованого типу із спеціальними та санаторними групами), які надають освітні послуги, проводять корекційну та оздоровчу роботу із дітьми, які мають захворювання різних нозологій: порушення мовлення, зору, слуху, опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, розумову відсталість, затримку психічного розвитку, захворювання органів дихання і травлення, латентну тубінфекцію тощо. У 2018 році понад 8,2 тисячі  таких дітей виховується у садках компенсуючого типу.

Щорічно кількість закладів із групами інклюзивного навчання збільшується. Якщо у 2017 році в 27 садках працювало 55 інклюзивних груп, то у 2018 – вже 71 група у 39 закладах, де виховуються та отримують корекційну допомогу 128 дітей. Усі групи забезпечені асистентами вихователя.

Інклюзивні групи створюються на підставі звернень батьків до управлінь освіти районів з урахуванням можливостей закладу (якщо заклад укомплектований понад норму, неможливо виконати умову – у групі має бути 15 дітей, з них 3 – які потребують інклюзивного навчання).

Що потрібно змінити для дітей з особливими потребами

Необхідно забезпечити архітектурну доступність усіх закладів освіти як для дітей, так і для дорослих.

Зараз триває процедура створення інклюзивних ресурсних центрів у всіх районах міста, які будуть здійснювати професійний супровід дітей з особливими освітніми потребами. Таких центрів потрібно більше 30, тоді діти зможуть отримувати кваліфіковану допомогу за місцем проживання.

Про харчування

На даний час зміни до законодавства України щодо організації харчування дітей у закладах дошкільної освіти не вносяться. Тому воно буде надаватись у тому ж обсязі, що й раніше: в залежності від режиму роботи та спеціалізації закладу діти харчуються три-п’ять разів; набір продуктів, обов’язкових для щоденного вживання дітьми дошкільного віку, та норми харчування на дитину затверджені постановою Кабінету міністрів України  від 22.11.2004 № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку».

Як навчатимуть дітей

Навчальний і виховний процес у закладах дошкільної освіти відбувається відповідно до річних планів роботи, затверджених педагогічними радами закладів та розроблених на виконання освітніх програм для дітей дошкільного віку, рекомендованих Міністерством освіти і науки України відповідно до Базового компонента дошкільної освіти.  Таких програм у 2017–2018 році налічується 37, кожен заклад освіти має право обирати програму або декілька програм і працювати за ними.

Про те, що варто змінити в дошкільній освіті

Необхідно піднімати престиж професії педагогів і працівників закладів дошкільної освіти,  вмотивовувати кваліфікованих спеціалістів до роботи у дитячих садках. Це вплине на якість дошкільної освіти і готовність дітей до навчання у новій українській школі.

Спілкувалась Ольга Заруба
Ілюстрація до тексту Мирослава Шевченко
Спеціально для Промам

 

Вам так же может понравиться