Развитие

Емоційний штиль: шість кроків до спокою в родині

Чи думали ви про те, який набір емоцій має кожна сім’я? Їх безліч. І ці емоції можуть або укріплювати стосунки, або руйнувати сімейну ідилію. Що варто вміти, аби примножувати любов у родині та позбуватися напруження в стосунках, розповідає Катерина Куницька, тренер з розвитку емоційного інтелекту.

За вміння будувати стосунки, сповнені розуміння та відкритості, теплоти та ніжності, відповідає емоційний інтелект — здатність розуміти свої емоції та відчуття, а також те, що відчувають інші люди в момент спілкування з нами. Чим вищий рівень емоційного інтелекту, тим легше вести сімейні діалоги та вирішувати конфлікти, тим вдаліше ви знаходите нові варіанти взаємодії з коханими та нові підходи до дітей, коли вони перестають вас чути та розуміти. Загалом зникає страх за стосунки, а з’являються довіра, повага до потреб один одного, розуміння, як ці потреби можна задовольнити, не шкодячи, а навпаки — підтримуючи кожного члена родини.

Емоції безпосередньо впливають на наш настрій, поведінку, рішення, сексуальне бажання, сприйняття партнера, манеру спілкування з дітьми та на загальний емоційний фон сім’ї. Вони виникають у будь-який момент нашого життя, бо є результатом гормонального процесу. Відповідно вони підкріплюють наші вчинки, думки та впливають на загальний результат у житті. Якщо ви розумієте, що робите все правильно згідно зі своєю роллю в сім’ї, правильно мислите, але напруження в стосунках присутнє, то варто звернути увагу на свої емоції.

Перший крок — почніть дослухатися до своїх відчуттів, емоцій, потреб. Зрозумійте, як вони впливають на загальний стан. Під впливом яких емоцій ви дієте (або навпаки) в сімейному житті? Про які свої потреби ви говорите, а які замовчуєте? Відслідкуйте автоматичні емоційні стратегії, які настільки звичні, що ви навіть не помічаєте, що вони можуть шкодити при спілкуванні з близькими.

На жаль, 95% нашого життя ми живемо автоматично, несвідомо. Просто певним чином діємо, думаємо та спілкуємось з іншими, бо так звикли.

Нам легше роздратуватись, ніж пояснити. Легше промовчати, ніж виявити свій біль від образи.

Як наслідок внутрішнє напруження зростає та починає неконтрольовано проявлятися в апатії чи гніві на роботі, небажанні говорити з близькими, бажанні незрозуміло чого плакати та відчутті постійного виснаження та втрати цікавості до життя.

Другий крок — зрозумійте, що у ваших відчуттів є закони, які підлягають своїй логіці. По-перше, кожна емоція має бути названа та прожита, щоб не впливати та не контролювати нас. По-друге, кожна емоція змінюється на наступну під дією внутрішніх і зовнішніх чинників. Наше головне завдання — сприймати емоції як індикатор того, що щось у нас відбувається, і вже потім вирішувати, що робити в цій ситуації. Адже більшість людей просто діють під тиском емоцій. По-третє, важливо бути чесним з собою — не уникайте відповідей на життєві запитання, не закривайте очі на некомфортні події та відчуття.

Дослідження власних емоцій можна продовжити завдяки веденню «щоденника емоцій». Щоразу виписуйте та осмислюйте події, в яких переживаєте ті чи інші емоції.  Чому вони вас виснажують чи надихають, як впливають на членів вашої сім’ї? Описуючи ситуацію, ви можете знайти першопричини почуттів та помітити, які дії вчиняєте автоматично. А потім окреслити бажаний результат та визначити необхідні кроки для змін.

Третій крок — вчіться швидко і якісно справлятися зі стресом та емоційним виснаженням. Це навик про підтримку фізичного тонусу та енергії, а також швидкого звільнення від негативних емоцій та напруження без шкоди для свого здоров’я та небажаного впливу на членів сім’ї.

Четвертий крок — спостерігайте за близькими та намагайтеся зрозуміти їхні потреби, емоції та мотиви дій. Найкращим результатом стане відсутність додумування ситуацій, а вміння ставити близьким запитання, щоб краще їх зрозуміти та підтримати.

П’ятий крок  — дайте чесну відповідь собі, чому ви конфліктуєте і сердитесь на близьких. Чи варті причини вашого роздратування та невдоволення? Можливо, прийдуть інші рішення, які зможуть змінити ситуацію, але будуть засновані на позитивних відчуттях, креативності та прагненні врахувати інтереси всіх членів сім’ї.

Шостий крок — додайте в сімейний графік більше традицій, які створюють радість, спокій та затишок. Що саме вас наповнює спокоєм? Що викликає почуття радості у вашого чоловіка чи дружини, ваших дітей? Ці радісні емоційні моменти не потребують значних фінансових витрат. Адже для того, щоб сміятись, дивитись разом фільми та мультики, гуляти на свіжому повітрі, гратись з дітьми в розвиваючі ігри та бешкетувати з ними, потрібні тільки ваше бажання, увага, сердечна відкритість та час.

Тільки тоді, коли ми самі знаходимось в емоційній рівновазі, вміємо доречно транслювати наші емоції близьким, відчуваємо в серці любов та щастя, ми дійсно можемо створити такі стосунки в сім’ї, що всіх підтримуватимуть та надихатимуть на нові звершення в соціальному полі. І цей шлях змін починається з маленьких кроків, які важливо робити регулярно, не вимагаючи від себе досконалості, але з любов’ю та повагою до себе та своїх коханих.

У кожного з вас може бути свій ритм. Головне, дослухайтеся до себе та своїх рідних, осмислюйте власні вчинки та емоції — і все у вас буде так, як ви хочете.