Usa family road trip — Каліфорнія, зустрічай!
Куди поїхати

Usa family road trip — Каліфорнія, зустрічай!

Тетяна Немировська – мама двох синочків, автор м’яких дитячих книжечок ‘Книжканута мама’ та мандрівник-ентузіаст, розповідає про велику поїздку в США з двохрічним сином і чоловіком на машині по центральних штатам. Тут можно почитати про першудругу , третю та четверту серію цього великого тревела.  Відпочивали після пологів ми недовго. Ще й місяця не пройшло, як ми надумали їхати далі. Тут, як завжди, головне не переобдумати. Просто одного ранку треба сісти і поїхати. Так ми і зробили. 

Почали ми з Сіетла: були там близько трьох днів, гарна перевірка наших можливостей у новому складі.

img_0702

Сіетл нам сподобався, трохи схоже на Портленд але суттєво більший і розвинутіший. Ми взяли City Pass, який вийшов досить вигідним навіть за умови, що ми відвідали 4 з 5 запропонованих пам’яток. Основним місцем дислокації була набережна: ми там просто гуляли, обідали. Там же знаходиться Акваріум – дуже насичений, мені найбільше сподобався величезний восьминіг, Мишко хоч і не цікавиться підводними жителями але розглядав усе із задоволенням.

Недалеко від набережної – головна для мене точка. Ринок. Тут і делікатеси, і купа цікавинок. Нам дуже рекомендували спробувати пиріжки, які дійсно були дуже “наші” але ціна “не наша”… 5$. Чоловік тим часом відстояв 40 хвилин в черзі задля першого закладу Старбакса: нічого екстраординарного, людей купа але для фанатів – гарна “галочка”.

img_20160630_121344

Ми каталися на пароплаві, піднімалися на оглядовий майданчик Space Needle (вежа а-ля Ейфелевої), але найкращим місцем для нас виявилося передмістя: там і панорама міста в далині, там і дуже смачно, і пляж, і сонце, і курортна атмосфера.

По дорозі назад в Портленд ми заїхали в музей авіації Боінгу. Досить цікаво: реальні літальні апарати різних епох, купа інфографіки і стенди з новими розробками, а також зала, присвячена космічним польотам.

img_0685

Ванюшка чудово справився з дорогою і загалом з поїздкою: готовий був їсти в будь-яких умовах, в тому числі і в ресторанах, попри катигоричну відмову від пустушки, спав в машині досить непогано. Ми переважно користувалися візочком, а в менш комфортних місцях – слінгом, та і на руках носили багато (він взагалі не любить горизонтальне положення, особливо на спині).

Після короткої перерви ми вирушили до Каліфорнії. План був грандіозним: доїхати до Сан Дієго (практично кордон з Мексикою) вздовж океана, а повертатися через іншу сторону штату.

13735628_1744583745812938_5045300129311390857_o

Ще не виїхавши з Орегону ми заїхали ще в кілька туристичних місць, в тому числі Winston wildlife safari. Їздиш собі по дорозі з відкритим вікном, а звірята собі ходять поряд. Маленьких оленят, козликів і страусів можна годувати з руки через вікно. Загалом, нам дуже сподобалося, для дітей це фантастичне місце.

fot_5212

Зміна штату відчувається практично одразу: дороги значно гірші, а ціни вищі (штат сам по собі дорогий, плюс податок на продажі близько 14%).

Практично одразу ми заїхали в національний парк – Redwoods. Це неймовірне видовище!!! Досить масштабний ліс з якимись особливо старими і особливо велетенськими різновидами сосен. Жодне фото чи відео не здатне передати цього! Є навіть спеціальне місце, де можна прямо на машині проїхати через живе дерево.

img_0941

В дорозі ми старалися притримуватися уже звичних принципів: робити регулярні зупинки з можливістю походити і побігати Мишку, в машині завжди був запас снеків і машинок. Ми зазвичай планували зупинки паралельно з годуванням Ванюшки, та іноді доводилося зупинятися прямо на трасі.

Погода могла змінюватися кілька разів на день, тому увесь різноманітний одяг, що ми взяли – знадобився; плюс ми звичайно ж кілька разів користувалися публічними пральнями. Готелі ми обирали з двома ліжками або одним широким, бажано з басейном. Згадуючи, дивуюся, як нам вдавалося лягяти спати практично всім одночасно.

Готелі не надавали дитячого ліжечка, та й із самостійним сном у Ванюшки були проблеми, тому спали ми всі разом, на диво досить комфортно. Було б наївним думати, що в дорозі можна підтримувати якийсь режим для новонароженої дитини, без крику періодично не обходилося. Але здається, ми справилися непогано.

img_20160709_111148

Одною з найкрутіших місцевостей в Каліфорнії є долина Напа.

99% панорами – винні поля. Усе дуже гарно і дорого. Їдеш і кайфуєш. В готелі (дешевих готелів тут просто фізичнно не існує) навіть басейн з місцевою мінеральною водою, повітря пахне відпочинком… Чоловік сказав: “Ми б тут залишилися, тільки хто б нам це оплатив?!”

Каліфорнія порадувала смачною їжею, навіть в маленьких містечках можна знайти ресторанчик зі свіжими цікавими стравами, популярна італійська кухня. В деяких містах відчутна ‘не дуже’ приязність до дітей, та і загалом дітей суттєво менше. Одразу видно який багатий штат: по машинах, по людях, по поведінці. Трохи культурний шок у мене після скромного і добродушного Орегона.

У нас були три основні точки в плані: Сан Франциско, Лос Анджелес і Сан Дієго.

Сан Франциско особливе місце, навіть для Каліфорнії. Тут унікальний клімат і суттєво інша погода в порівнянні з будь-яким місцем буквально в 10 милях. Місто з усіх сторін оточене водою. Холодно, волого і дуже гарно.

img_1058

Міст і справді неймовірно гарний! Він живий. Дихає. Скрипить і дихає. Вдихає запах морської води, а видихає вологий туман, яким практично повністю може закутатись.

Заїжджаючи в місто, ми були вражені архітектурою і кліматом. Кидається в очі відсутність літніх людей та дітей. Та вже наступного дня місто показало нам своє справжнє обличчя. Люди нахабні і грубі, в тому числі безпритульні, яких тут просто нескінченна кількість, бруд і сміття б’ють всі рекорди наших мандрівок, постійний запах тих же безпритульних і марихуани, а зранку вулиці в центрі міста вкриті молоддю, яка після вечірки не дійшла до дому.

img_1766

Маю визнати, що є тут гарні місця. Тікаючи (це не перебільшення, ми реально тікали) з міста, ми проїхалися по знатній Каліфорнійській вулиці через пів міста та уздовж набережної. Бачили кілька гарних приватних райончиків з солодкими будиночками.

Ми заїжджали також і в Кремнієву долину, були в кампусі Google. На жаль, не вразило: просто дуже дороге нудне передмістя з крутими компаніями-роботодавцями.

Велика частина дороги по Каліфорнії проходила по мальовничій трасі №1. Так ми втрачали кілька днів, але панорама того варта.

img_1233ch

Лос Анджелес нас вразив лише своїми масштабами і неймовірними заторами. На нього варто виділяти тиждень, не менше. Тут дуже спекотно і сухо, втомлюєшся моментально. Ситуацію спасають дуже милі передмістя Лос Анджелеса (Малібу наприклад): пляжі, ресторанчики і дорогущі будиночки прямо біля води.

img_1776

Далі ми відвідали ще один Акваріум та Леголенд. Обидва залишили купу позитивних вражень. В Aquarium of the Pacific багато надзвичайно гарних медуз і можна побачити живі ембріони акул на різних етапах. А я фанатка Lego, тому нас з Мишком було важко вивести з Legoland: він переміг на перегонах саморобних машинок, а я розглядала мініатюри різних міст.

На відміну від Сан Франциско та Лос Анджелеса, тікати з Сан Дієго нам не хотілося. Не зважаючи на спеку, місто суттєво свіжіше, тихіше, приємніше. Тут величезний зоопарк і дуже гарний центральний парк. В Сан Дієго базується флот США і тут багато воєнних музеїв. З іншої сторони, в Сан Дієго найбільша кількість безпритульних ветеранів в США. Десь тут ми почали сильно сумувати за Орегоном: за зеленню, свіжістю, привітністю…

Дорогу назад ми обрали через іншу сторону штату. Думаю, так виглядає ПЕКЛО…

img_1264

Половина Каліфорнії це тупо пустеля. І це не круто! Це надзвичайно виснажує, особливо з дітьми. В рідкісних населених пунктах думаєш: ‘яку тріщину життя може дати, щоб сюди переїхати?’… Тут було надзвичайно важко притримуватися оптимального режиму з зупинками, так як тінь знайти було практично нереально, та і вона не сильно виручала. Лиш через два дні нам вдалося повернутися в частину Каліфорнії з деревами.

Національний парк Yosemite вважається одним з найгарніших в США. Одразу кидаються в очі самі гори. Вони абсолютно унікальні, наче виліплені і покриті гламурною скоринкою. Відверто кажучи, парк не такий уже і великий, багато піших маршрутів. Гарні панорами, озера і скелі, водоспади. Не варто порівнювати з Єлоустоуном, на наш погляд це просто не той рівень. Але гарно.

img_1607h

Десь тут я зрозуміла, що Мишку набридло. Набридло їздити, шукати номери в готелях, фотографуватися (ну, це він і так не дуже любить) і чути ‘так, але нам треба спочатку доїхати’… Почав буквально проситися додому.

Повертаючись в Орегон, ми буквально видихнули. Було відчуття, наче ми дійсно їдемо додому. По дорозі встигли заїхати ще в одне місце і воно виявилося одним з найкращих з усього, що ми бачили в 6 штатах США… Crater Lake. Це озеро, що утворилося в гирлі вибухнувшого вулкану. Озеро дуже величне! Дуже гарне! Чиста вода і чисте повітря. І сплячі діти колись могутнього вулкана.

img_1715

Поїздка зайняла у нас 2 тижні. Видалася насиченою, інформативною, спекотною і смачною. Та після Каліфорнії особливо сильно починаєш цінувати Орегон і Портленд, які нам вже дуже поріднилися.