Діти часто акцентують увагу на результаті, через що відбувається спотворення мотивації – замість навчання заради знань, відкриттів, впевненості в собі вони вчаться для схвалення, оцінки, похвали і положення в класі.
Іноді молодші члени сім’ї настільки сильно бояться отримати погану оцінку, що нервова напруга починає доставляти їм серйозні незручності. Що стоїть за цим страхом? Відповісти однозначно на це питання не можна, так як діти і ситуації, навіть при зовнішній схожості, дуже індивідуальні. Але розібравшись, що стоїть за цим страхом, можна допомогти дитині від нього позбутися.
Що робити, щоб дитина не боялася поганих оцінок?
В першу чергу, уникати оціночних суджень вдома. Пояснюйте з самого раннього віку, що дитина — хороша. Її вчинок може бути поганим, але сама дитина — ніколи. Злість, образа, гнів, розлад — це не погані почуття, вони точно такі ж потрібні і важливі, як радість, любов. Проговорюйте це максимально часто, щоб дитина запам’ятала, що оцінки — не завжди важливо.
Звичайно, шкільні оцінки — це те, чого уникнути неможливо. Готуйте школяра до цього заздалегідь: розповідайте, що від оцінок в щоденнику не буде залежати ваша любов, адже вона безумовна: ви однаково любите його і відмінником, і двієчником. Якщо дитина це зрозуміє, вона буде менш болісно сприймати погані оцінки в школі, якщо вони взагалі будуть.
Часто страх поганих оцінок виникає через порівняння дитини з іншими. Зверніть увагу, як часто ви вимовляєте фрази про те, що «Олена — гарна дівчинка, знову п’ятірку отримала, а ти черговий раз провалила контрольну!». Саме через подібні фрази і порівняльні характеристики малеча втрачає впевненість в собі і починає побоюватися поганих оцінок. Ваша дитина — це окрема особистість, індивідуальність. Її цінність полягає в ній самій, а чужа дитина — зовсім не мірило, за яким варто оцінювати власне дитя.
Придушення ініціативи — теж причина страху поганих оцінок. Наприклад, як тільки дитина береться за якусь діяльність, дорослі поспішають попередити: «Не треба! Впадеш! Не вийде!” — звичайно не вийде, якщо навіть батьки в тебе не вірять. Чим частіше дитина чує слова про те, що не впорається, зробить помилку, тим імовірніше, що вона буде боятися цих помилок, а як наслідок, і поганих оцінок. Вірте в свою дитину, їй це просто необхідно! І навіть якщо у неї дійсно не вийшло, хваліть її за старання і за процес, а не за результат, щоб уникнути формування синдрому відмінника.
Найдієвіший спосіб навчити дитину не боятися поганих оцінок — запропонувати їй оцінювати свою роботу самостійно. Це вчить рефлексії, аналізу, глибокої роботи над собою, вчить вибирати критерії оцінки, розуміти, де саме щось пішло не так. До того ж вона навчиться бачити невідповідність різних поглядів, розділяти свою точку зору і чужу. Це досить складно, але дуже корисно в житті.
Читайте також: Чи зможуть батьки вибирати між бебі-боксом та грошима.