Ритуали передсоння
Важливо знати Розвиток

Ритуали передсоння

Ритуал передсоння є невід’ємною частиною нашого щодня. Незважаючи на втому, настрої та локацію вкладання.

Приємний факт життя – мене оточують хороші люди зі знаком плюс. І хоч у своїй компанії наближених, ми з чоловіком стали батьками першими, вже за п’ять років наші рідні, близькі люди створили цілий квітник життя. І тепер, в основному, у кожній родині є дитинка чи дві. Тож, окрім своїх двох, в нас є ще племіннички, хреснички, дітки друзів. Це здорово. Відчуття, ніби усі ми на гребені однієї хвилі пліч-о-пліч.

Бо поки ти в компанії один мам-тат, ниточка взаєморозуміння та взаємозацікавленності втрачається. Із кількома близькими друзями часів чайлдфрі  контакти так і канули в літа, коли ми погрузилися у батьківський режим заклопотаності та відповідальності 24 на 7. Неможливо пояснити людині, яка не пережила ще сплеску батьківської любові, величезну кількість побутових, почуттєвих, фінансових нюансів твого зміненого раз і назавжди життя.

Ну от наприклад, ми з чоловіком щодня витрачаємо як мінімум годину-півтори, аби лише вкласти наших невгамовних на нічний сон.

Вертаюся до зачину про хороших людей в нашому житті. Оточення хороших людей виросло в оточення хороших молодих батьків.

Абсолютно усі наші наближені стали тими батьками, які пестять, ростять в любові, достатку та максимумі присвяченого дітям часу.

За цим приємно споглядати. Діти зростають в атмосфері сімейного затишку, любові та уваги. Я свято вірю, що з таких дітей у більшості виростають щасливі самодостатні успішні дорослі. Бо їх привчили бути важливими, виховали адекватну самооцінку, огородили від цькувань та комплексів, навчили відчувати себе гідними. Дивилися на них теплими очима, говорили м’які слова, обіймали, цілували і присвячували максимум важливого батьківського часу та уваги.

Усі наші друзі та близькі, незалежно від їх побутових умов, робочої чи домашньої заклопотаності, складів родин і т. д. присвячують своїм діткам час перед сном. Для спілкування, для вияву турботи, для безумовної любові.

У всіх є свої фішечки, свої нюанси, дещо подібне, дещо авторське. Але я знаю точно, що усі дітки, які тепер є в моєму житті, засинають мирно та щасливо, у супроводі маминих чи татових уваг.

Ми також маємо ритуал вкладання. Він, щоправда, довгенький. Ну такі в нас діти – миттєво не вкладалися, не вкладаються, і навряд, вкладатися будуть.

На сьогодні, маючи вже чотири роки історії, наш ритуал склався у непорушну схему. Отже, сім’я Загороднюк вкладає своїх найдорожчих наступним чином: вечеря, зубки, попки, книжка, колисаночка.

Зі старшою у нас є ще обов’язкова фраза перед сном. Молодшому – трохи згодом запропоную подібне, коли почне підтримувати діалог.

17521552_1026983994068601_203980482_o

Колись, ще далеко не збираючись бути мамою, дивилася я фільм “Прислуга”. У фільмі був епізод, де любляча нянечка, вкладаючи хазяйське дитя спати, нашіптувала дитині щоразу: ти – найкрасивіша! Ти – найрозумніша! Ти – найдобріша! Мені так запав в душу цей чудовий ритуал, що я берегла спогади про нього, аж поки не обзавелася своїм любим об’єктом для нашіптування. Мамина сила – усім силам сила. Плюс регулярність та наполегливість звернення до Всесвіту, вірю, зроблять свою справу.

Перед сном я обов’язково кажу доні, що вона – мій найцінніших скарб.

У відповідь Златінка обіцяє мені, що буде безкінечно здоровою та щасливою. Це і є наша магічна форма проектування життя. Ми не засинаємо без цих слів.

Після – читання на ніч. Вимикання світла. Запуск проєтора-нічника. І тиша для маминого чи татового соло. Під акомпанемент наших голосів, ми з чоловіком ще обіймаємо, гладимо, лагідно почісуємо стопочки, спинки, голівоньки нашим дитинчатам, аж поки не почуємо омрієне сонне посопування.      

Зізнаюся, я взагалі не маю жодних природних обдарувань щодо вокалу. Та й з набутими вміннями ні музичного слуху, ні голосу не склалося. І тим не менш, ледь чутне наспівування колисаночки своїм діткам вдається мені досить непогано. Пошепки, принаймні, звучить пристойно. У чоловіка мого краще справи з голосом і слухом, але в нього стиль та подача програють.

Я кожному з дітей індивідуально підібрала пісню, видозмінила текст під своїх малюків.

А в нього – монотонна подача завченого віршика про маму-мишку. І тим не менш, обидва варіанти йдуть на ура. Помітно, як дітки люблять засинати під спів рідного голосу, почуватися у безпеці тут і зараз.

Олексійку я переробила душевну “Батьківську колискову”, ввела ім’я сина в текст та змінила кілька фраз. Батьківська колискова” – лірична пісня, яку тато співає сину, будучи далеко на війні чи у наймитах, щоб маленький хоча б через зорі відчував його любов та присутність. Я дуже люблю цю пісню і за текст, і за мелодію. Вперше почула її на концерті у Будинку кіно на творчому вечорі когось. Мені було не більше чотирнадцяти. І як часто трапляється в моєму житті, я приберегла її на майбутнє. Народивши першу дівчинку, довелося почекати ще кілька років для цієї колисаночки. Тепер радо співаю її перед сном своєму сину, десятки разів:

Світять зорі неозорі, а за ними – глибина.
Олексійко – наш синочок, наш синочок засина.
Мама його колисає, ніжки ковдрою вкрива.
Біля ліжечка сідає. Тихо пісеньку співа.
Спи, наш котику маленький, спи, наш зайчику сіренький.
Через зіроньку ясну світ бажає тобі сну.

Златушці довго підшукувала підходящий на мій погляд варіант. Перепробувала і “Луч солнца золотого”, і “Колыбельную медведицы”, і “Спят усталые игрушки”, і “Imagine” Джона Леннона, і “Miracle” Селін Діон, і “Місяць по небу ходить”, і той самий віршик про маму-мишку, яким користується чоловік… Але зрештою таки знайшла, завчила і співаю із великим задоволенням своїй НАДпрекрасній донечці колискову “Глажу деточку нежно я”, увівши в текст її ім’я.

Глажу Златушку нежно я,
Моя деточка нежная.
Тихо песенку я пою.
Глажу ласково, милую.
И слова не расскажут, как я ласково глажу.
Рук теплом тебя грею.
Подрастай поскорее.
И слова не расскажут, как я ласково глажу.
Рук теплом тебя грею,
И люблю и жалею.

Сподіваюся, ці ритуальні радості передсоння складуть один з найтепліших спогадів дитинства наших малюків. Можливо, колись і наші онучата засинатимуть під ці колисаночки, мирно та щасливо.