Підлітковий вік — світанок сексуального потягу. Це відбувається через гормональні зміни статевого дозрівання. Такі зміни стосуються і тіла, і розуму — тому просто думка про когось привабливого може викликати фізичне збудження.
У підлітковому віці діти починають розуміти, як це — романтично та фізично приваблювати інших. Визнання своєї сексуальної орієнтації є частиною цього процесу.
Що таке сексуальна орієнтація?
Це один з п’яти компонентів людської сексуальності, який визначається як більш-менш постійний емоційний, романтичний, сексуальний чи чуттєвий потяг людини до інших.
Загально описано кілька типів сексуальної орієнтації:
Гетеросексуал. Люди, які є гетеросексуальними, романтично та фізично притягуються до представників протилежної статі: чоловіки приваблюють жінок, а жінки — чоловіків.
Гомосексуал. Люди романтично і фізично притягуються до людей однієї статі: жінок приваблюють інші жінки; чоловіків приваблюють інші чоловіки.
Бісексуал Люди, які є бісексуалами, романтично та фізично притягуються до представників обох статей.
Чи обираємо ми свою орієнтацію?
Бути бісексуалом чи гомосексуалом — це не те, що людина може вибрати. Насправді люди не вибирають свою сексуальну орієнтацію. Також не вибирають колір очей та шкіри. За деякими оцінками, близько 10% людей — геї. Геї представлені в усіх сферах життя, у всіх національностях, етнічному середовищі та в усіх соціальних та економічних групах.
Ніхто повністю не розуміє, що саме визначає сексуальну орієнтацію людини, але це, ймовірно, пояснюється різноманітними біологічними та генетичними факторами.
Медичні експерти та організації, такі як Американська академія педіатрії (AAP) та Американська психологічна асоціація (APA), розглядають сексуальну орієнтацію як частину чиєїсь природи. Отож, бути геєм не вважається психічним розладом або відхиленням, як більшість звикли думати.
Незважаючи на міфи та хибні уявлення, немає доказів того, що гомосексуальність викликана певними подіями в дитинстві, способом життя батьків або методами виховання.
Але все ж намагання перетворити гомосексуалістів на гетеросексуалістів є негативним досвідом для перших та є шкідливим для них.
Це звучить як жах, що залишився в історії, але «лікування» сексуальної орієнтації залишається законним у більшості країн світу.
У якому віці діти «знають»?
Знання своєї сексуальної орієнтації зазвичай відбувається задовго до підліткового віку. Проте від знання до повного усвідомлення може пройти багато років.
Не всім дається легко усвідомлення своєї орієнтації. Ми залежні від думки інших. Тому деякі підлітки можуть вважати себе неправильними, неприродними, а комусь таке знання дається легко.
Як себе відчувають гомосексуальні діти
Як і їхні однолітки, вони спокійно відвідують школу, позакласні уроки, мають хобі та друзів. Це звичайне життя, проте найчастіше в ньому є додатковий стрес. Діти не розуміють — приховувати свою орієнтацію чи ні.
Через недостатню кількість сексуального виховання в школах ніхто напевне не знає, що слідуватиме за правдою: осудження чи прийняття.
Гомосексуалісти у підлітковому віці часто відчувають себе не схожими на інших, відірваними від інших. Адже гетеросексуальні люди навколо них починають розповідати про свої романтичні побачення та сексуальні стосунки.
Деяким доводиться робити вигляд, що вони теж гетеросексуалісти, для того щоб не виділятись з-поміж інших. Це неправильно. Таке приховування негативно впливає на психіку людей з гомосексуальністю. Тому що вони приховують важливу частину себе. Вони навіть можуть відчувати, що приховують всього себе.
Багато підлітків турбуються про те, чи приймуть їх. Недостатня кількість уроків про секс та орієнтацію в освітніх закладах призводить до того, що дитина боїться розчарувати когось своєю орієнтацією. Проте неможливо розчарувати тим, який ти є насправді, неможливо розчарувати самим собою, своєю природою.
Цей страх перед упередженнями, дискримінацією, неприйняттям чи насильством може призвести до того, що підлітки нетрадиційної орієнтації зберігають таємницю навіть від друзів та родини.
Підліткам може знадобитися час, щоб обробити свої почуття та прийняти самих себе, перш ніж вони розкажуть про свою сексуальну орієнтацію іншим.
Для більшості людей зізнання вимагає сміливості.
Проведене нещодавно опитування показало, що підлітки, які розповіли друзям та родині про свою орієнтацію, почуваються щасливішими та менш напруженими, ніж ті, хто цього не зробив.
Що відчувають батьки
Підлітковий вік — це час змін не тільки для підлітків, але і для їхніх батьків. Часто після зізнання своїх дітей батьки намагаються приховати розгубленість за гіпертурботою.
Ви можете відчувати себе абсолютно неготовими до того етапу батьківства, коли це потрібно прийняти.
Часто батьки замислюються: «А чи не зробив(ла) я щось таке, що вплинуло на орієнтацію моєї дитини?» Але ви не повинні так думати. Немає жодних доказів того, що бути геєм — це результат певного виховання.
На щастя, багато батьків розуміють і приймають цей факт. Більшість стверджує, що знали про орієнтацію своєї дитини ще до зізнання.
На жаль, не всі батьки радіють сміливості своїх дітей. Часто за розчаруванням слідує неприйняття сексуальної орієнтації дитини.
У цій ситуації потрібен час. Тут може допомогти банальна розмова. Спілкуйтесь більше зі своїми дітьми. Так ви дізнаєтесь про їхні переживання та емоції, пов’язані з їхньою орієнтацією.
З часом навіть батьки, які думали, що не можуть прийняти сексуальну орієнтацію підлітка, здивовані, розуміючи, що протягом певного часу все ж досягли взаєморозуміння з дитиною.