Що таке післяпологова депресія?
Є питання

Що таке післяпологова депресія?

Попри те, що наша держава називається соціальною, Україна поки що не може похвалитися інклюзивністю для чутливих груп населення. Люди з обмеженими можливостями, літні люди, діти мають складнощі із пересуванням, перебуванням в публічних місцях і загалом у відчутті комфорту в соціумі. Одна із найбільш чутливих груп людей – це молоді матері. Все – від мобільності до суспільного ставлення заважає нормальній соціалізації та м’якій адаптації до нового стану. В купі з безсонням, гормональними американськими гойдалками та необхідністю швидко адаптуватися до нових умов та складнощів, про яких мало хто говорить, все це зливається у коктейль під назвою “післяпололгова депресія”. 

Карантинні обмеження значно погіршують ситуацію – спочатку неможливість вийти на вулицю, а потім – перманентне навчання дітей в домашніх умовах, в декілька разів збільшений час на прибирання та  готування їжі на всю родину, втрата роботи та обмежена комунікація з оточуючим світом,  точно не сприяють ментальному здоров’.ю жінки. 

Сьогодні поговоримо про ще одну табуйовану в суспільстві тему – післяпологову депресію. І як спойлер скажемо – якщо вам здається, що у вас депресія, є вірогідність, що вам не здається, і скоріше за все варто все відкласти і потрапити до лікаря. 

А тепер до справи. 

На думку спеціалістів, відмовляючись від комунікацій, ми піддаємо психіку серйозному випробуванню». Соціальна взаємодія — це одна з основних психологічних потреб людини.

У лютому 2020 року вчені з Лондону проаналізували 24 дослідження про те, як на психіку людей впливали карантини під час поширених інфекційних захворювань в 21-му столітті, такі як спалахи грипу H1N1, лихоманки Ебола ті інші.

Більшість людей, що знаходилися на карантині, відчували як короткострокові, так і довгострокові проблеми з психічним здоров’ям, включаючи стрес, безсоння, емоційне виснаження і зловживання психоактивними речовинами. Так, з 2760 чоловік, що знаходилися у соціальній ізоляції під час спалаху кінського грипу, 938 (34%) зіткнулися з підвищеною тривожністю і депресивними симптомами. 

Вчені пов’язують такий вплив ізоляції з нашими далекими предками, для яких опинитися без підтримки одноплемінників було фізично небезпечно. І, хоча небезпеки кам’яного віку залишилися позаду, наш організм все одно погано реагує на позбавлення звичного оточення та кола спілкування.

Що спільного між декретом і карантином

Декрет в українських реаліях — це теж свого роду соціальна ізоляція. Звичайно, жінку не примушують сидіти вдома, але після появи немовляти всі активності молодої мами так чи інакше пов’язані з малюком. Вона змушена відмовитись від звичного способу життя та повністю перелаштуватись на нову для себе роль.

Зазвичай під час вагітності жінка намагається підготуватись до декрету: читає книжки про пологи та догляд за немовлям, відвідує курси для матусь, налаштовує себе на радість від появи малюка. 

Проте якщо сподівання зосереджені лише на щасливих моментах, жінка може не уявляти всі кольори свого нового життя.

«Ейфорія і тривоги перших місяців життя з малюком поступово змінюються звичної рутиною, — розповідає дитячий, сімейний та перинатальний психолог Анастасія Голота. — Будні набувають ознак “дня бабака”: режим, готування, прибирання, цілодобове пильнування за сном, апетитом, здоров’ям, безпекою дитини. І все це без перерв і вихідних». 

Навіть якщо жінка й хоче продовжувати активний спосіб життя у декреті, є дві причини, що виштовхують її в самоізоляцію:

  1. Повна неінклюзивність українських міст щодо маломобільних громадян, а саме такими є матері з дітьми. У громадському просторі відсутні пандуси та ліфти. З коляскою неможливо пересуватися маршрутками та метро. Тож прогулянки далі парку біля будинку — це майже недоступна розкіш.
  2. Соціальна дискримінація: суспільство засуджує грудне вигодовування у громадських місцях, у більшості кафе відсутні пеленальні столики. А якщо дитина плаче, бігає чи іншим чином завдає «дискомфорту» дорослим, жінка має всі шанси зазнати тиску та навіть агресії.

Якщо жінка не готова або не має можливості залишати дитину з нянею або бабусями, в неї не залишається енергії та сил спілкуватись з друзями або навіть проводити час наодинці з власним чоловіком. Молода мама усвідомлює, що материнство — це далеко не так, як вона очікувала. Можуть з’являтися думки: «Чи я не поспішила?».

Ізоляція під час декрету — відносно нове явище. Ще до середини 20-го століття молоді сім’ї не мешкали в окремих квартирах. Люди завжди жили великими сім’ями, де кілька поколінь жінок допомагали і підтримували одна одну та розподіляли відповідальність за виховання дітей. 

Проте, зараз молода мама після пологового будинку залишається наодинці з немовлям — і людство ще не вигадало рецепту, як стовідсотково уникнути психологічних проблем протягом цього життєвого етапу.

Які психологічні розлади виникають після пологів

Спеціалісти виділяють три основні варіанти розлади психічної сфери в післяпологовому періоді. 

Перший — так званий baby blues («післяпологовий блюз»). Він триває кілька днів після пологів і проявляється в коливаннях настрою від легкої пригніченості до ейфоричності, плаксивості, порушенні сну. Це нормальна реакція психіки на пологи, яку відчувають приблизно 80% жінок. Baby blues не заважає жінці вести нормальне життя та проходить сам собою протягом тижня. 

Другий вид порушень — післяпологовий психоз. Це важкі психічні порушення, при яких з’являються галюцинації та хворобливі ідеї, наприклад, манія переслідування. Також у жінки порушується орієнтування: вона може не розуміти, де знаходиться і у якому часі. 

Післяпологові психози були описані дуже давно: ще в 460 році до н. е. Гіппократ описував «пологову гарячку». У Новий час одне з перших описів післяпологових психічних порушень дає французький психіатр Жан-Етьєн Домінік Ескіроль в роботі «Про душевні хвороби» в 1838 році. Проте, з поліпшенням медичної допомоги частота післяпологових психозів істотно знизилася. Зараз така патологія складає приблизно 1 випадок на 10 тис. пологів. 

І нарешті, третій варіант — післяпологова депресія (ППД). Про неї і поговоримо детальніше.

Що таке післяпологова депресія 

Депресією прийнято називати психічний розлад, основним проявом якого є знижений настрій, який зберігається не менше двох тижнів незалежно від зовнішніх обставин. Відповідно, ППД — це депресія, яка розвивається у жінки в перший рік після народження дитини.

Серед основних симптомів ППД вчені зазначають:

  • постійну втому, порушення сну і апетиту; 
  • стан глибокої печалі і спустошеності, «емоційної тупості»; 
  • частий плач; 
  • відсторонення від сім’ї, друзів, раніше приємних занять; 
  • сильну заклопотаність і занепокоєння про дитину, страх нашкодити малюкові або, навпаки, відсутність інтересу до новонародженого.

Крім цього, захворювання може призвести до частих головних болів, збоїв менструального циклу, виникненню запаморочень, нудоти, ознобів.

За даними ВООЗ, післяпологова депресія розвиваються приблизно у 13% жінок. У країнах, що розвиваються, цей показник навіть вище — до 20%. В розвиненнх країнах, таких як Канада, частіше післяпологову депресію діагностують у жінок-емігранток, які, можливо, не мають оплачуваної декретної відпустки та відповідної соціальної підтримки від держави та родичів, які залишились за кордоном.

Існує три основні чинники, які підвищують ризики виникнення ППД:

  • ускладнені пологи, які призвели до тяжкого відновлювального періоду;
  • психологічний стрес: розлучення в період вагітності, сімейні проблеми, втрата роботи, різні відхилення у здоров’ї новонародженого;
  • спадкова схильність до депресивних розладів.

Але післяпологова депресія може розвинутись і без цих факторів — виною всьому є гормональна перестройка після пологів. У першій половині вагітності яєчники активно виділяють прогестерон, який сприяє формуванню плаценти. Потім плацента також починає виробляти цей гормон. Після пологів, коли плацента видаляється з організму, «потік» прогестерону різко скорочується — звичайно, така стрімка зміна гормонального фону впливає і на психіку.

У більшості жінок ПДД і без лікування проходить в середньому за 3-6 місяців. Проте, у 10% захворівших жінок післяродова депресія затягується на тривалі терміни — рік і більше. У важких випадках страждання матерів настільки сильні, що вони навіть можуть покінчити життя самогубством.

Чому жінки не звертаються за допомогою

За словами психотерапевта Олексія Прібиткова, переважна більшість жінок, які страждають на післяпологову депресію, не звертаються до фахівців. Допомогу отримують лише 2-3%. 

Основна причина в тому, що більшість молодих мам досить смутно уявляють, що таке ППД, — в українській Вікіпедії навіть немає відповідної сторінки. Зіткнувшись з труднощами після пологів, жінки не розуміють свого стану і не знають, що їм робити, куди звернутися за допомогою.

До того ж, якщо у період вагітності жінку активно спостерігають акушери-гінекологи, то після народження малюка акцент зміщується на дитину. Лікарі не питають молоду маму про її власний стан, а вона може соромитись заговорити про це першою — і не тільки з лікарем, а й з чоловіком чи подругами. 

Адже суспільство очікує, що жінка має насолоджуватись материнством, і не приймає інших сценаріїв. Буцімто, у нормальної жінки вміння няньчити дитину закладено від народження і прихильність до нього з’являється відразу, а дитина — сама досконалість і не спричиняє ніяких турбот.

Жінка боїться, що родичі її не зрозуміють: назвуть поганою мамою та звинуватять у егоїстичних капризах. Якщо жінка з ППД замість підтримки від близьких отримує лише критичні зауваження, на кшталт «всі люди як люди, справляються зі своїми проблемами, а ти лише хандриш та ридаєш» або «не ний та візьми себе у руки», то це ще більше погіршує її замкнутість і знижує ймовірність звернення за допомогою.

Проте, у більшості випадках ППД досить добре коригуються і піддаються лікуванню. Головне — не звинувачувати себе, а вчасно звернутись до психотерапевта чи психіатра. Зазвичай низки сеансів з психотерапії буває достатньо. Якщо ж депресія тяжка та супроводжується суїцидальними думками, лікар може призначити й медикаментозне лікування.

Чим раніше жінка усвідомить наявність проблеми і пройде лікування, тим швидше вона зможе відновити гарне самопочуття та відчути радість материнства. 

Будьте здорові!