У повсякденному житті приводів для хвилювань багато: здоров’я, робота, друзі, політика чи економіка. А особливо зараз, коли поширення коронавірусу зростає та більшість країн світу запровадили карантин. Найчастіше в стані підвищеної тривоги опиняються люди, які тривожні за своїм темпераментом. А якщо додати до цієї суміші материнство, тоді можна опинитися в замкнутому колі тривоги.
Разом з лікаркою-психіатром та когнітивно-поведінковим психотерапевтом Софією Влох розбирались, як впоратися з тривогою на фоні материнства в умовах карантину.
Материнська тривожність на прикладі
На одній із консультацій жінка описувала материнську тривогу так:
«Я боролася з тривогою у своєму житті задовго до того, як стала мамою. Однак з моменту материнства я виявила нову низку тем, які посилюють мою тривожність і змушують серце пришвидшено битися. Ці думки крутяться в моїй голові одна за одною і постійно це «радіо» міняє хвилю.
Я думаю: «Чи я все роблю правильно?» Або настає час сумнівів: «Спільний сон чи окремо в ліжечку, як краще?» Проте є інші «хіт-паради» думок: «З моєю дитиною щось не так?», «Чи моя дитина буде здоровою?», «Як її захистити?», «Чи достатньо я граюся зі своєю дитиною?», «Інші мами краще дають раду!».
І ці думки крутяться по колу. І тоді я так злюся на себе. Мій чоловік каже: просто припини це! Проте я не можу».
Чому це відбувається
Абсолютно нормально, якщо мати хвилюється за свою дитину. Материнська тривожність прямо пов’язана з механізмами виживання. Прослідкувати це можна у тварин, вони так само поводяться після народження дитини. Це пов’язано із необхідністю захищати дитину від хижаків, поки вона підросте і стане самостійною.
Проте є ще один вагомий фактор. Під час вагітності в структурі головного мозку наявні зміни. Століттями вчені спостерігають за ними в поведінці матерів. І лише нещодавно вдалося встановити зв’язок між поведінкою жінки та тим, що відбувається у префронтальній корі, середньому мозку та тім’яних частках. Активність зростає в ділянках, котрі контролюють емпатію, почуття тривоги та соціальну взаємодію. Це відбувається внаслідок зміни гормонів під час вагітності та післяпологового періоду.
Саме це допомагає матері з’єднатися зі своїм дитям, створити безпечну прив’язаність та здатність турбуватися про немовля. Іншими словами, такі материнські почуття, як любов, нестримне піклування та відчуття тривоги за свою дитину починаються з реакцій, котрі відбуваються в головному мозку.
Дзеркальні нейрони: мені неспокійно від того, що дитині тривожно
Проте важливо відзначити, що тривога матері передається дитині. Не варто відкидати дзеркальні нейрони, які відповідають за емпатію та наслідування. Коли мати тривожиться, дитина також стає неспокійною. Через це у мами тривога може зростати, а деколи додається ще й злість. І тоді утворюється замкнуте коло. Плюс нестабільна ситуація в країні, жахливі новини, невизначеність та невідомість роблять вибуховий коктейль.
Думки, що найчастіше провокують материнську тривогу можна поділити на декілька типів:
Думки про власну неспроможність:
Я не маю уявлення, що я роблю!
Як я знаю, які рішення є правильними, коли інші люди роблять це по-іншому?
Сумніви
Годування груддю чи пляшечкою?
Відлучити після першого дня народження чи продовжити годування?
З моєю дитиною щось не так?
Як я можу знати, що нормально, а що ні?
Моя дитина хворіє?
Чи варто хвилюватися, що моя дитина ще не повзає/не сидить?
Думки «чи добра я мама»:
Чи достатньо я граюсь з ним?
Чи читаю йому достатньо книжок?
Я його досить годую?
Він набирає достатню вагу?
Я правильно поводжусь з його істериками?
Чи налаштовую я дитину на емоційні або поведінкові проблеми своїми методами виховання?
Я достатньо хороша мама?
Порівняння з іншими:
Інші мами краще одягнені, краще відпочивають і просто кращі за мене.
Їхні діти краще одягнені, мають кращі кімнати чи кращі вечірки на день народження.
В умовах карантину та поширення коронавірусу додалися нові думки, які пов’язані з невідомістю, страхом захворіти та невизначеністю:
Чи добре я стерилізую поверхні та руки?
Чи виходити гуляти на вулицю?
Як я маю працювати в умовах карантину?
Що буде завтра?
Коли закінчиться карантин?
Чи вистачить нам харчів?
Як їх подолати?
Якщо мама відчуває тривогу — це не робить її поганою матір’ю, яка не любить своїх дітей і таким чином відбирає в них дитинство. Це вказує на те, що вона також людина і потребує перезавантаження. Проте якщо важко впоратися самостійно, необхідно звернутися до фахівця.
Разом зі спеціалістом ми підібрали основні контрдумки, що допомагають впоратися з тривожними.
Як я можу знати, що нормально, а що ні?
Не існує єдиного правильного способу, як робити ці чи інші речі.
Лише ви вирішуєте, що найкраще годиться для вас, вашої дитини та вашої родини. Люди мають різні думки і будуть їх голосно вербалізувати, часто намагаючись підтвердити власний вибір та рішення. Вони не мають керувати вашим вибором та впливати на ваше життя.
Якщо ви сумніваєтесь, проконсультуйтеся з надійним медичним працівником. І тримайтеся осторонь «доктора Google».
Інші мами — кращі!
Коли порівнюєте себе з іншими, варто пам’ятати наступне: кожна людина та сім’я — індивідуальні. Бути ідеальною нереально та дуже виснажливо. Важливо бути люблячою мамою та дружиною. Порівнюючи себе з іншими, ви не знаєте повної картини. У соціальних мережах НІКОЛИ не розповідають повну історію. А більшість — приховується за красивими фотографіями.
Так, деякі мами люблять носити високі підбори та фарбуватися яскравою помадою. Проте це зовсім не означає, що вам потрібно почуватися погано в штанах та футболці.
Чи любитиму другу дитину так само?
Пам’ятайте! Немає способу пояснити материнську любов. Загальна істина заснована на досвіді всіх, хто має більше, ніж одну дитину. І відповідь — ТАК! Ви любитимете свою наступну дитину так само, як і свою першу. Ваша здатність до любові примножується.
Як вберегти себе та дитину від COVID-19?
Щодо ситуації у світі та в країні, важливо зберігати ясний розум та спокій. Варто бути підтримкою один для одного в часи тривалої невизначеності. Давайте жити не лише поганими новинами, а й тим, що є доброго. Пам’ятаймо про цінності та спробуємо трансформувати обмеження у нові можливості.
У боротьбі з материнською тривогою важливо бути зосередженим на власному житті і перестати шукати завірення та перевірки за межами себе та своєї сім’ї. Вибір інших людей на батьківському шляху, в кінцевому підсумку — їхня справа. І тому їхні дії не можуть диктувати іншим, наскільки ті «хороші» батьки.
Тож краще залишити відчуття провини, порівняння та судження позаду, оскільки вони є потужним підґрунтям для тривоги під час материнства.