Як поговорити з вихователем у садочку про здоров
Важливо знати Здоров'я

Як поговорити з вихователем у садочку про здоров’я дитини

Перший колектив, перші самостійно, без сім’ї проведені дні, перші друзі та конфлікти — усе це дитсадок. Часто вже сам початок відвідування цього закладу викликає стрес і у дитини, і у батьків. Процес звикання малюка до нового оточення, розпорядку дня, відсутності мами і тата поруч проходить не завжди швидко, навіть коли ситуація цілком стандартна. Але ще більше хвилювань виникає у батьків тих діток, які мають особливості розвитку, хронічні стани та потребують підвищеної уваги. Як підготуватись до нового та такого важливого етапу життя дитини?

Відкритість — це важливо

Вихователь — людина, що відтепер проводитиме досить багато часу з вашою малечею, тому встановлення доброзичливого особистого контакту є вкрай бажаним. Якщо у дитини є особливості у сфері здоров’я, дуже важливо сказати про них, проговорити детально — чого очікувати, які ситуації можуть виникати та що робити у такому разі.

На вихователів покладена велика відповідальність та нелегка праця з догляду за двадцятьма, іноді й тридцятьма маленькими особистостями, тому важливим завданням батьків є допомогти, використовуючи власний досвід.

Індивідуальний підхід

Перед першим походом дитини до садка запропонуйте вихователькам зустрітися та розкажіть про таке:

– алергії на продукти, укуси комах;

– дієтичні рекомендації та обмеження;

– медикаменти, які дитина вживає постійно у певний час, або інгалятор, що має бути з нею завжди;

– порушення рухової активності, утруднення чи протипоказання до виконання фізичних вправ;

– хронічні інфекційні (гепатити, ВІЛ-інфекція) та неінфекційні (цукровий діабет, вади серця) захворювання;

– особливості в спілкуванні та навчанні, емоційному спектрі, відповіді на звертання;

– поведінкові паттерни, реакції тощо.

У разі якщо хронічна хвороба або генетично зумовлена особливість не дозволяє дитині харчуватись у межах стандартного меню дитсадка (особливо це актуально для державних закладів), може виникнути необхідність для батьків забезпечувати доньку чи сина стравами на весь день. У разі коли дитина ходить до приватного садочка, варто спитати про можливість індивідуального меню. За наявності алергій на продукти дуже важливо наголосити на цьому, адже цей стан може бути небезпечним та розвивається швидко.

Деякі діти потребують регулярного вживання ліків під час перебування у дитячому закладі. Не можна залишати препарати у шафці з особистими речами — інші малюки можуть знайти їх та з’їсти. Тому медикаменти повинні зберігатись у недоступному для малечі місці під контролем дорослих, у спеціальній коробці разом з докладною схемою прийому, щоб вихователь у будь-який момент міг нагадати собі всі нюанси. Виключенням може бути інгалятор у маленьких пацієнтів з бронхіальною астмою — він постійно має бути з дитиною, адже напад виникає несподівано.

Деякі дітки мають особливості фізичного розвитку або інвалідність і тому не можуть брати участь у спортивних заняттях разом з іншими. Проте не варто виключати їх з колективу на час проведення вправ у спортзалі — нехай вони будуть залучені до активностей настільки, наскільки дозволяє їхній стан. Приблизно те саме можна сказати про малюків з ознаками аутичного спектру та іншими індивідуальними поведінковими та емоційними особливостями. Ці діти нестандартно мислять і можуть реагувати на взаємодію не так, як інші, проте соціалізація дуже важлива для них. При цьому попередьте вихователів, що залучати таку дитину до занять і веселощів проти її волі — неправильно. Люди з аутичним спектром, синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю часом відчувають надлишок вражень та емоцій, що викликає у них тривогу, тому для них важливо мати можливість відділитись від групи та провести певний час у тиші та спокої.

Коли вихователь може відмовити у відвідуванні дитсадка?

Більшість хронічних захворювань та станів не є підставою для заборони перебування у дитячому закладі. Однак є декілька таких, на які варто звернути увагу:

  1. Дитина мусить бути вакцинована згідно із затвердженим Календарем профілактичних щеплень. Ще у статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (2000 рік) затверджено заборону відвідування нещепленими дітьми усіх навчальних дитячих закладів, а зовсім нещодавно Верховний Суд підтвердив правомірність цієї заборони. Щеплення — це захист не лише вашої дитини, а й всіх оточуючих. У 2019 році ВООЗ визнала низьке охоплення щепленнями однією з найголовніших загроз людству.
  2. Ще однією проблемою може бути відсутність підготовки вихователів та їхніх помічників у роботі з дітьми з інтелектуальними та поведінковими особливостями. У такому разі існує ймовірність, що малюк не отримає належного догляду та комфортної атмосфери у садочку. В цій ситуації варто пошукати інший заклад або обговорити можливість створення інклюзивної групи з присутністю мами/батька або спеціального помічника.
  3. Хронічні захворювання, які можуть супроводжуватись виникненням гострих станів, потребують від персоналу дитсадка навичок надання першої допомоги. Поцікавтесь у керівника закладу, чи проводилось навчання співробітників на цю тему. У кожному дитсадку є медична сестра, яка повинна вміти надати таку допомогу, однак перші домедичні маніпуляції часто є найважливішими.

Розкриття інформації

Уся інформація про здоров’я людини, у тому числі неповнолітньої, захищена від розголошення третім особам у Основах законодавства про охорону здоров’я. Батьки або сам пацієнт можуть повідомляти необхідні дані самостійно, також ця інформація може передаватись людям, які безпосередньо дотичні до надання допомоги пацієнту. Тобто про стан здоров’я дитини мають бути обізнані вихователі, помічники вихователів, медичний персонал садочка, директор. Ці люди відповідають за безпеку дитини та мають у критичній ситуації розуміти, що відбувається та як діяти. Водночас інформація про захворювання та особливі стани дитини в жодному разі не може бути розголошена вихователям інших груп, персоналу кухні, прибиральницям тощо, а також батькам інших дітей — за такі дії може настати кримінальна відповідальність.

Комунікація

У кожному дитсадку вихователі обов’язково мають номери телефонів усіх батьків. Якщо ж ваша дитина має певні особливості з боку здоров’я, зробіть усе можливе, аби постійно бути на зв’язку. Вихователь не завжди може і повинен інтерпретувати серйозність станів дитини, окрім тих, що загрожують життю.

Детально дізнатись про можливі варіанти допоможе педіатр, однак розглянемо найпоширеніші: які з них потребують негайного приїзду батьків?

  1. Підвищення температури. Терміновість залежить від рівня і швидкості зростання показника. Якщо термометр показує не вище 37,5, а дитина при цьому активна, грається — як правило, це не є загрозливим станом та цілком може почекати до кінця дня, після чого необхідно звернутись до лікаря.
  2. Біль у животі може мати різні причини та потребує огляду медичного працівника. Найчастіше він викликаний кишковою колькою та є минущим станом, однак якщо сила його наростає, а стан дитини погіршується, варто надати їй професійну допомогу.
  3. Нудота, блювання та діарея можуть бути ознаками кишкової інфекції. У цьому випадку краще забрати дитину додому, аби забезпечити підтримання водного балансу та адекватне харчування.
  4. Біль у вусі є частою скаргою. Терміновість залежить від вираженості болю — якщо це окремі «простріли» на фоні повного здоров’я або незначного нежитю, це не є критичною патологією та може чекати до кінця дня.
  5. Ознаки ГРВІ (нежить, покашлювання, біль у горлі), що виникають на фоні збереженої активності дитини, нормальної або незначно підвищеної температури (до 37,5), не є загрозливим станом.

Що ж головне?

Спокій, злагодженість дій та ефективна комунікація між батьками та вихователями — це запорука здорового та безпечного перебування дитини у садочку. Соціалізація у колектив є вкрай важливою для розвитку особистості, тому наявність більшості хронічних хвороб та особливих станів, інвалідності не є протипоказанням до відвідування дитячого закладу. Навіть більше, це позитивно впливає і на інших дітей, формуючи у них адекватне та нормальне сприйняття різних людей — у майбутньому це проявлятиметься в здатності будувати толерантне та інклюзивне суспільство, в якому всі його члени почуваються комфортно та мають рівні можливості.