Важно знать

Гречка, ремінь, куток або які методи виховання обирати сучасним батькам

Багатьом здається, що карати дітей та ставити їх в куточок на сіль, гречку або горох залишилось у минулому, але насправді це не так. Карати дітей і досі є нормою у суспільстві. Більшість просто не знає або ж не хоче визнавати, що існують різні методи боротьби із власними емоціями, і це не сила, яка виливається в не те русло. Так, так, це не помилка, мова саме про емоції батьків, які відбиваються на дітях. Після цього стає страшно і постає питання, а чому не можна мати емоції? Насправді, це добре мати емоції, але ними треба вміти керувати, а також завжди пам’ятати, що дитина – це маленька людина, яка теж, як і її батьки має право злитись.

Тож, давайте розберемось, чому батьки зазвичай піднімають руку на дитину?

Як зазначено вище, дитина – людина, особистість, яка має право на свої думки, емоції та почуття і вона може бути не згодна з вами. Часто батьків не влаштовує, що їх донька чи син заперечують їм, тому замість того, щоб навести аргументи, що треба саме так, а не інакше, батьки обирають, як їм здається іншій спосіб «розмови рукою».

За цим слідує наступне, дитина не задоволена, її це злить і це теж нормально, адже дорослим би теж не сподобалось, що їх б’ють, тому «розмова рукою» може бути продовжена. До чого призводять такі речі? Та звісно до того, що дитя замикається в собі, стає або невчена в собі і з усім погоджується, або навпаки надто агресивна до світу і оточення. Звідси прямий шлях до кабінету психолога. В такому випадку, якщо вже так трапилось, краще щоб це зрозуміли батьки.

Наступна ситуація, чому дорослі не можуть стриматись і «плескають» своїх дітей – це помилки, які допускають малі. Але давайте на хвилину подумаємо, чи хіба нас б’ють на роботі за помилки? Максимум, якщо це щось жахливе, то карають штрафом, але «руки» ніколи не йдуть  у дію, так? Отже, а тепер про дітей. Це підростаюче покоління тільки вчиться жити, вчиться розуміти як діяти, тому допускати помилки в такому віці – це нормально. При цьому, дорослим просто можна пояснити суть помилки і чому так могло трапитись, щоб дитина змогла зробити аналіз своєї поведінки. Це і називається вчитись на своїх помилках. Але це ще не все, дорослим теж варто набратись терпіння, адже малюк може одразу не зрозуміти, і зробити ще раз таку саму помилку.

Ніколи не помічали батьків, які кричать на дітей, щоб ті були спокійнішими, не кричали, не бігали, не шуміли, були такими як усі? Скажіть таких багато, правда ж? А куди дітям як не у дитинстві дівати таку енергію?

Енергія – це чудово. Це означає, що дитина цілком здорова.

Після такого шаленої прогулянки в неї буде прекрасний апетит, а що може бути краще? Тоді чому, одразу після таких слів, можемо побачити, як дитину тягнуть примусово за руку, і при цьому, кілька ляпасів вона вже отримала? Зрозуміли ситуацію? А що в такому випадку робити – не дратуватись, дати дитині вибігати всю енергію, від цього буде краще усім. А ще краще – побігайте разом з нею, вам стане краще одразу.

Наступні два пункти, чому дитину б’ють можна поєднати. Давайте уявимо ситуацію.

Є привітний, скромний, тихий і спокійний хлопчик Левко. Він має активного друга Петрика. Батьки Левка постійно привселюдно хвалять його, що такий молодець і такі досягнення в нього, і це дуже правильно, адже дитину варто стимулювати. Але коли це чують батьки Петрика, то Петрик вдома «отримує на горіхи», бо батьки незадоволені, що йому аби поганяти, а до навчання він братись не хоче. Звичайно бити дитину за це не можна, бо таким чином, вона ніколи не бути мати бажання навчатись. Це розвине в неї комплекс психологічної відмінності, а також є ризик того, що вона буде посміховиськом серед свої однолітків. Знову ж таки, це ваші особисті емоції, злість і прагнення бути такими як всі, бути краще. Це трошки нездорова конкуренція, якщо розібратись. Треба пошукати у хлопчика те, чим би він міг пишатись. Не лежить йому душа до читання зараз, але ось у спорті він кращий. Уявіть, що хлопчик у майбутньому може стане відомим спортсменом, а ви йому зараз все бажання можете відбити. Треба пояснити, що читання важливо, але також важливо обирати те, чим хочеться займатись. Адже коли йому обирати, як не в такому віці.

Як ви думаєте, а за що ще карають дітей? Розповсюджена практика – «за шкоду». А що таке ця шкода і яка вона буває. Буває неумисна і навмисна.

За перше взагалі не варто реагувати гостро, тому що це реально може бути так, адже дитина вчиться обережності і могла щось, наприклад, перекинути через надмірну обережність. У нас в дитинстві казали «воно саме», а батьки такому не вірили. Якщо це шкода навмисна, то треба розібратись і поговорити, чому дитина так зробила, можливо ви її не слухали, не бачили, не помічали, бо були зайняті своїми справами. Покажіть вчинком, продемонструйте дитині як треба, але не застосовуйте силу.

Все це може здатись розумними словами, але це так легко. Вдихнути і видохнути. Не виховуйте свою дитину силою. Не руйнуйте їй психіку. Не псуйте одне одному життя.  Вам дано показати їй все, що є у світі, а їй обирати як діяти. Не вирішуйте за неї. Показуйте своїм прикладом. Діти нас наслідують. Тож треба виховувати здорове покоління.

22291016_855342721283277_1984856675_o

Автор Ann Sarapion