Страх чи коронавірус: хто переможе?
Важно знать Здоровье Новости

Страх чи коронавірус: хто переможе?

Коронавірус почав поширюватися по всьому світу, відчуття тривоги та паніки у людей зростає. Це пов’язано із невизначеністю та невідомістю. Коли кількість підтверджених випадків коронавірусу збільшується, країни закривають кордони, має бути дистанція між людьми, є заборона на обійми, рукостискання, люди самоізолюються, виникає «панічна купівля», що спорожнює полиці магазинів, люди ставлять багато питань — як тут не панікувати?

Що ж таке паніка?

Паніка (з давньогрецької — «підсвідомий жах») — психічний стан, що супроводжується несвідомим та нестримним відчуттям страху, викликаний дійсною чи уявною небезпекою. Це поведінка людей, які знаходяться в умовах невизначеності, в підвищеному емоційному збудженні, іноді з повною втратою самоконтролю.

Паніка нерозривно пов’язана з інстинктом самозбереження та є сигналом тривоги в небезпечній ситуації. У стані паніки відбувається гальмування певних ділянок кори головного мозку. У результаті спостерігається зміна емоційного сприйняття, гіперболізація небезпеки. Загалом поведінка людини в умовах екстремальної ситуації є різною та визначається як самою ситуацією, так і характером людини.

Що відбувається в мозку під час паніки

Є дві важливі структури, які за це відповідають: лобна кора та мигдалевидне тіло. Страх — це найдавніший механізм виживання, а також важлива базова емоція людини. Якби вона не відчувала тривоги та страху, людство б загинуло: нас би просто з’їли дикі тварини. За виникнення цих відчуттів відповідає мигдалевидне тіло. За допомогою нього ми відчуваємо тривогу та страх, йде викид адреналіну у кров, наше тіло мобілізується.

   Це змушує нас діяти по трьох стратегіях: тікай, нападай, замри. Зазвичай, якщо є небезпека, ми спочатку втікаємо, а потім думаємо. І це є швидкою реакцією в нашому тілі. Мигдалина, емоційний центр мозку, хоче, щоб ми негайно зберегли життя, і байдуже, як ми це зробимо. Вона при цьому вимикає все непотрібне, головне — зберегти життя. 

   А що робить лобна кора? Лобна кора допомагає нам мислити та планувати майбутнє. Вона прогнозує, що буде в майбутньому, ґрунтуючись на минулому досвіді. Якщо інформації бракує, наша лобна кора розкладає різні сценарії щодо того, що може статися, і здогадується, що найімовірніше. Тому під час сильної тривоги лобна кора на певний час відключається, бо якщо б ми спочатку думали, а потім втікали, то ми б не вижили. 

Уява

На відміну від тварин, ми маємо уяву. Багато хто вважає цю здатність головною причиною розвитку цивілізації й домінування людини на планеті. Ми здатні уявити в деталях страшні події, які можуть відбутися, а можуть і не відбутися, і при цьому відчувати всі емоції, які з цим пов’язані.

Відповідно лише люди можуть думати про неіснуючі небезпеки і відчувати при цьому тривогу. А уявіть, як зростає тривога, якщо події дійсно відбуваються.

Негативне підкріплення

Також страх допомагає нам навчитися уникати небезпечних ситуацій у майбутньому. Цей процес називається негативним підкріпленням. Наприклад, якщо ми доторкнулися до гарячої сковорідки і нам пече, у мозку формується файл: гаряча сковорідка — небезпека. Відповідно наступного разу ми будемо цього остерігатися.

Інший приклад: якщо ми виходимо на вулицю, повертаємо голову і бачимо автомобіль, що мчить на нас, ми інстинктивно стрибаємо назад на безпечну територію. Це є швидка реакція. І вона надзвичайно важлива у нашому житті.

Страх також вірус

Ми всі чули вислів, що паніка «заразна» і швидко передається від людини до людини. У психології поширення емоцій від однієї людини до іншої влучно називається «соціальним зараженням». Нашу власну тривогу можна викликати, просто поговоривши з кимось іншим, хто також хвилюється. Їх страхітливі слова — це як чхання, що приземляється безпосередньо на наш мозок. А ось коли ми говоримо зі спокійною людиною, голос якої є повільним та рівним, ми заспокоюємося.

Коли паніка зростає?

Паніка та страх є еволюційним механізмом, проте вони можуть зростати за певних обставин. Наприклад, коли є дефіцит інформації, або, навпаки, надлишок цієї інформації. Що це означає? Коли ми в повній невідомості, це лише поширює паніку.

   Проте коли багато загрозливої інформації, яка постійно з’являється, це лише збільшує паніку. Паніці легше можуть піддатися люди, які відчувають депресію, втому, голод, безсоння, стрес, наркотичне сп’яніння. Це все робить людей слабкими фізично і психічно, знижується їхня здатність швидко і правильно оцінити ситуацію та реагувати.

   Дослідження показують, що жінки і діти піддаються паніці частіше за чоловіків. Важливо й те, що на поширення паніки також впливає суспільство, а саме загальна напруженість, відсутність групової цілісності, єдності, втрата довіри.

Чому люди скуповують все в магазинах?

Покупки під час паніки — це один із способів, коли люди стараються впоратися з невизначеністю. І це відбувається тому, що люди відчувають, що їх життю загрожує небезпека, і їм потрібно щось зробити, щоб відчути, що вони контролюють своє життя.

   Плюс у ситуації невизначеності ми не знаємо, що буде завтра, а харчування є однією з базових потреб людини для виживання. А коли людина заходить до магазину і бачить пусті полиці, тривога зростає, відповідно, ми діємо так, як інші люди. Тому коли ми не можемо контролювати свою тривожність, ця емоційна лихоманка перетворюється на паніку.

   Переповнені невпевненістю і страхом перед майбутнім, раціональні частини нашого мозку переходять у офлайн. За логікою, ми знаємо, що нам не потрібний шестимісячний запас туалетного паперу, але коли ми бачимо чийсь переповнений візок, їхня тривога передається нам, і ми переходимо в режим виживання.

Контролюйте себе

При довгострокових загрозах, таких як зараз, паніка може шкодити. Тоді важливо, щоб лобна кора залишалася під контролем для оцінки ризику та складання плану дій. Проте це непросто. Люди, як відомо, погано оцінюють ризик в умовах невизначеності. Також відчуття тривоги впливає на прийняття рішень.

 

Плюси паніки

Проте є і добра новина: певна кількість тривоги може бути корисною в умовах катастрофи.

Страх може бути мотиватором, підвищуючи нашу настороженість: це нагадує нам мити руки, звертати увагу на новини і також запасатися предметами першої необхідності в розумних межах.

Зараз людям потрібен час, щоб адаптуватися до нової ситуації.