Є одне чарівне слово. Воно допомагає батькам справлятися з ситуаціями, коли дитина дуже переживає з якогось приводу. Ймовірно, ви подумали про такі слова, як «любов», «турбота» тощо, однак йдеться про інше слово. На нього зазвичай не звертають уваги, бо воно належить до допоміжних слів. Але, зауважимо, має велику силу у вихованні дітей.
Це слово «і». Його сила стає помітна, коли ви замінюєте ним слово «але». Слово «але» заперечує будь-яку точку зору, а слово «і» додає до неї певні нюанси.
Розглянемо, як побудова фраз, які ви говорите дитині, може змінювати їхній зміст.
- «Я розумію, що брат образив тебе, і я рада, що ти мені це розповів» і «Я розумію, що брат образив тебе, але я рада, що ти мені це розповів».
Слово «і» тут підкреслює почуття дитини. Перша частина фрази дає дитині зрозуміти, що ви почули її. А друга підкреслює важливість того, що дитина поділилася своїми почуттями з вами. У результаті дитина засвоїть, наскільки важливо ділитися своїми почуттями з близькими людьми.
- «Я захоплююся тим, як спритно ти заліз на дерево, і я хвилююся, що ти можеш впасти» «Я захоплююся тим, як спритно ти заліз на дерево, але я хвилююся, що ти можеш впасти».
У першій фразі з допомогою слова «і» представлені дві різні емоції, які відчуває мама відносно до дитини. Ці емоції рівнозначні. Мама схвалює почуття і поведінку дитини в цій ситуації, але при цьому визнає ризики. Така фраза звучить як заклик дитини до обережності, а не критика або ігнорування її почуттів.
- «Здається, ти хотів їй щось показати, і вона відчула, що ти її не слухаєш» і «Здається, ти хотів їй щось показати, але вона відчула, що ти її не слухаєш».
У цьому випадку слова «і» та «але» повністю змінюють сенс фрази. Якщо ви використовуєте слово «але», дитина може зробити висновок, що емоції іншої людини важливіші, ніж її власні.
Менталізація
Якщо ж ви використовуєте слово «і», то показуєте дитині дві протилежні точки зору на ситуацію і два почуття, які суперечать одне одному. Завдяки цьому дитина зрозуміє, що в світі існують й інші точки зору. Вона усвідомить, що світ насправді складніший, ніж здається на перший погляд. З цього вона зможе зробити висновок: кожна людина в першу чергу звертає увагу на свої почуття. Однак якщо бути уважним до почуттів іншої людини, можна уникнути багатьох конфліктів.
Сприйнятливість до почуттів та емоцій оточуючих в психології називається менталізацією. Вона передбачає вміння брати до уваги думки і почуття інших людей, навіть якщо вони відрізняються від наших власних. Це дозволяє встановлювати позитивні відносини з іншими людьми і забезпечує психічне здоров’я.
Коли ми показуємо дитині іншу точку зору на ті чи інші ситуації і при цьому співпереживаємо разом з нею, піклуємося про її потреби, це стає для дитини важливим життєвим уроком.
Щоб навчити дитину сприйнятливості до почуттів інших людей, може знадобитися деякий час. Проте для неї це стане безцінним даром на все життя.