Вікові кризи в житті дитини: як розпізнати та чим зарадити?
Воспитание

Вікові кризи в житті дитини: як розпізнати та чим зарадити?

Лише 12,5 хвилини на день. Стільки спілкуються батьки та діти.

Таку статистику подав Український інститут дослідження екстремізму в 2017 році.
Звичайно, це середні показники, але й вони дуже невтішні.

У процесі розвитку діти відчувають низку змін — емоційних, фізичних та пізнавальних, а також переживають кризи, і дуже важливо їх вчасно помітити.

Психологи — Фрейд, Піаже, Еріксон, Виготський, Ельконін, Брунер — висували свої припущення та класифікації щодо дитячого розвитку. Всі вони відрізнялися. Втім, можна простежити низку особливостей та схожостей.

Кризами називають ті періоди життя людини, які є переломними чи поворотними. Коли звичний стан речей не влаштовує, але людина ще не виробила нових стратегій чи навичок, аби реагувати та мислити інакше.

Про вікові кризи, які переживають діти, та як батькам орієнтуватися: це криза чи ще ні? Як підтримати дитину, пише Марта Приріз, психологиня.

Криза року

Початок цієї кризи пов’язують з першими кроками чи словами дитини.
Завдяки таким новим навичкам вона відчуває гостру необхідність бути більш самостійною, незалежною від дорослих, але це поки неможливо.
Діти в цей період проявляють себе дуже емоційно. Кричать, зляться та бунтують, коли дорослі занадто ними опікуються. Проте турботлива поведінка батьків є природною, бо дитина цілком залежна від них. Зрештою, навіть не вміє самостійно пересуватися.

Оскільки дитина вчиться ходити, то фізичний зв’язок з мамою стає менш тісним. Досліджуються нові території, предмети, до яких малюк може доповзти чи дійти.

Дуже важливо в цей період підтримувати спроби. Без вашої оцінки дитина не завжди може усвідомити свої самостійні намагання та їхні значення.
Хваліть за те, що вона пробувала дістати іграшку чи дійти до вас. Намагайтеся, аби ваш голос звучав лагідно та приязно.
Дитина привчається до ваших оцінок — це її заохочує ще досліджувати світ навколо.

Криза 3 років

Якщо на вас вже посипалося сотні дитячих: “Чому?” та “Я сам/сама”, то криза трьох років розпочалась.

Дитина проявляє неабияку впертість, коли їй не дають зробити щось, а намагаються допомогти. Ставить під сумнів усталені правила в сім`ї, бо хоче бути самостійною. Може знецінювати те, що було раніше їй важливе. Наприклад, улюблену іграшку чи куртку.

Дитина відмовляється робити те, що кажуть дорослі. Швидко дратується та протестує проти їхніх прохань.

Збоку таку поведінку можна трактувати як непослух, але це намагання дитини перейти на інший рівень розвитку.

Оскільки і батьки, і дитина звикли до певного стану речей, то усім складно перелаштуватися та змінити поведінку. Батькам треба час, щоб зрозуміти, як поводитися.

Для дитини підтримкою буде контрольована самостійність, яку ви їй даєте. Коли дозволяєте робити те, що їй під силу самій, але при цьому непомітно спостерігаєте, чи все добре.

В цей час діти хочуть самостійно обирати: іграшку в садок, дорогу до магазину, страву для обіду. Намагайтеся заохочувати та давати дитині можливість робити вибір в таких справах.

Саме ваша уважність і те, що ви дозволяєте їй обирати, допомагає закласти основи активної життєвої позиції.

Криза 6 років

Початок цієї кризи пов’язують із початком відвідування школи.
Уявіть тільки: у вас був власний звичний та комфортний світ, але раптом він став для вас надто тісним. І покидати шкода, але ж тісно… Щось схоже відчувають діти під час цієї кризи.

Для дитини школа — це неабиякий стрес, адже їй доведеться звикати до всього нового, адаптуватися під інший режим. Однокласники та темп навчання теж можуть спершу викликати неспокій та тривогу.

Якщо до цього було цікаво лише гратися, то приблизно в 6 років дитина проявляє зацікавлення вчитися.

Проте не всі діти шестирічного віку готові до навчання в школі. Це залежить від багатьох факторів, тому в декого криза може прийти і в 7 років — коли дитина піде в перший клас.

Джерело: “УП Життя”