Не слід думати, що вимоглива любов — це її відсутність. Дитину люблять, але при цьому постійно чогось від неї чекають. Вимоглива любов породжує в дитині страх і недовіру: дитина боїться не виправдати сподівань батьків.
Життя в постійному переживанні негативно впливає на психіку дитини. Вона стає нервовою, замкнутою, наляканою, повністю втрачає себе, бо не усвідомлює своїх бажань, мрій, прагнень, здібностей.
Наслідки вимогливої любові
Залежно від природних особливостей психіки дитини вимоглива любов може призвести до низки наслідків:
1.Постійне почуття провини
Кожен з нас зустрічав людей, які постійно вибачаються і відчувають себе винними. Якщо це хтось із ваших близьких (або ви самі), то глибина проблеми вам добре знайома. Ще до виконання завдання людина впевнена, що зробить його неправильно. Вона не стане претендувати на високі посади, бо впевнена, що не впорається. Вона не відчуває комфорту ніде. Такі люди свідомо нещасні в шлюбі, оскільки впевнені, що сім’я ними незадоволена.
2.Тривожність
Людина, яка звикла жити в постійному страху, продовжує жити в тривозі незалежно від обставин. Іноді такі люди не можуть зрозуміти, що саме їх турбує, так як підстав для хвилювань немає. З часом такий стан може перерости у важке психічне захворювання.
3.Дратівливість і гнівливість
Нервова система не залишиться байдужою до постійної напруги. Людина починає дратуватися через дрібниці, обрушуючи гнів на саму себе і оточуючих.
4.Схильність до самотності
Страх постійно зробити щось не так викликає у людини захисну реакцію — прагнення до самотності. Це формується несвідомо. Коли людина одна, вона в безпеці.
5.Емоційна холодність
Постійний страх і недовіра заглушають інші емоції. У результаті виростає людина, що не здатна радіти, сумувати, переживати за когось.
6.Жорсткість і деспотичність
Зворотна реакція психіки дитини на вимогливу любов батьків — формування зайвої жорсткості. Батьки не вислуховують пояснень, не шукають виправдань — вони тільки вимагають. У певний момент дитина може навчитися йти до своєї мети, незважаючи на умови і оточуючих. Вона не вміє аналізувати себе, вона, подібно машині, домагається результату. З таких дітей виростають деспотичні люди.
Неважливо, до формування якої саме особи призведе вимоглива любов — слабкої і тривожної або жорсткої і байдужої. З вимогливої любові ніколи не виросте щаслива людина.
Питання до себе
Я люблю свою дитину…
Поставте знак у кінці цього речення самі. І подумайте над тим, що ви поставили.
Зовнішність моєї дитини мені подобається, але…
Що б ви змінили в характері своєї дитини?
Наскільки успішна ваша дитина? І чи може вона стати ще успішнішою?
А тепер поставте ті самі питання собі. Ви любите себе? Вас влаштовує ваша зовнішність?
Якщо чесно покопирсатися у своїх почуттях до себе і дитині, то ви виявите, як часто ви знаходите виправдання для себе, але не знаходите для дитини. Ви любите себе безумовною любов’ю, а дитину — вимогливою.
Виправляємо помилки
Ніколи не пізно визнати і виправити свої помилки. Тільки почніть це прямо зараз. Для майбутнього ваших дітей цінний будь-який день дитинства.
Будьте чесними. Навчіться визнавати свої недоліки і пробачати недосконалість ваших дітей.
Не ставте перед дитиною недосяжних завдань. Усі завдання повинні відповідати можливостям дітей.
Щиро радійте перемогам своїх дітей, навіть найдрібнішим.
Виключіть з мови вирази: «Я так і знав», «Я тебе попереджав», «Я тобі казав». Це слова, що унеможливлюють сам факт ініціативності дитини. З часом вони зруйнують будь-які спроби активності.
Безумовна і вимоглива любов — дві протилежні сили. Яка саме рухатиме розвиток дитини — залежить від вас, батьків.