Емоційне вигорання, або Мама «йде на дно». Як боротися?
Кожна майбутня мама під час вагітності фантазує про те, як зміниться її життя після народження дитини. Спочатку будь-яка взаємодія з довгоочікуваним малюком дає втіху. Навіть часті прокидання дитини серед ночі молодою мамою одразу можуть сприйматися не як тягар. Але вже через декілька місяців ейфорія зникає. На її місце приходять постійна втома, роздратування та сварки з партнером. У мами — емоційне вигорання.
Разом з клінічним психологом Людмилою Назаренкоз’ясовували, як його позбутися та які мами в зоні ризику.
Емоційне вигорання мами — що це та як відрізнити від втоми?
Синдром емоційного вигорання — стан емоційного, психічного та фізичного виснаження, результат хронічного стресу. На відміну від втоми, при синдромі емоційного вигорання стан не покращується після повноцінного відпочинку. Або ж покращується, але на нетривалий проміжок часу. Зазвичай часу для відновлення потрібно значно більше.
Основною причиною синдрому емоційного вигорання мами є емоційна та фізична перевтома. Якщо її зовнішні та внутрішні вимоги протягом тривалого часу переважають над ресурсами, порушуються гармонія та рівновага, що призводить до хронічного стресу. Він, своєю чергою, може перейти до дистресу — надмірного напруження, яке призводить до емоційного вигорання.
З нею щось відбувається: симптоми
Емоційне вигорання можна вирізнити за певними ознаками, які порушують загальний стан мами. Нижче наводимо головні з них.
Фізичні симптоми:
виснаження;
відчуття зниження емоційних та фізичних ресурсів;
відчуття втоми;
зниження сексуального потягу — саме воно є частою причиною сварок у сім’ях з маленькою дитиною.
Соціальні симптоми:
відсутність енергії та втрата інтересу до розваг;
зменшення контактів з друзями;
відчуття недостатньої підтримки з боку сім’ї та друзів.
Емоційні симптоми:
зниження рівня емпатії;
замкнутість та відгородженість від того, що відбувається — як спроба впоратися з емоційним стресом;
втрата інтересу до оточуючих;
переважають почуття самотності та безнадійності, невміння зосередитись, агресивності;
депресивний настрій та почуття провини.
Поведінкові симптоми:
під час роботи з’являється втома та небажання працювати;
У розвитку синдрому емоційного вигорання виділяють декілька стадій.
Продромальний період
Молодій мамі здається, що вона може самостійно впоратися з навантаженням, яке накладає на неї материнство, й разом з тим підтримувати той спосіб життя, який вона вела до появи малюка в сім’ї. У цей період жінка може ігнорувати свої потреби, які не пов’язані з дитиною.
Вже на цій стадії необхідно займатися профілактикою емоційного вигорання за схемою, наведеною нижче.
*Молодими батьками прийнято називати батьків дітей віком до семи років.
Стенічна фаза
Фаза, під час якої вмикається режим енергозбереження. Те, що раніше смішило, починає дратувати. Виникають такі симптоми:
усвідомлення проблем у взаємодії з дитиною;
невдоволеність собою;
відчуття загнаності в клітку та тривоги.
Перевага цієї стадії над астенічною в тому, що на цій фазі у молодої мами є енергія. А отже, з неї відносно легко можна вийти.
Астенічна фаза
Характеризується тим, що жінці буквально не вистачає сил, точніше, їх вистачає лише на те, щоб плакати. З’являються такі симптоми:
знеособлене ставлення до дитини — не сприймає свою дитину як дитину;
вибіркове емоційне реагування — деколи включається в дитину і її переживання, а деколи – ні;
у мами можуть виникати негативні думки відносно себе через почуття, які у неї виникають до дитини.
Щоб уникнути цих негативних почуттів, мама емоційно відгороджується від дитини, виконує тільки мінімальну кількість роботи по догляду за дитиною, і не хоче ні з ким сваритися.
Для подолання цієї стадії необхідні додаткові зусилля.
Фаза виснаження та деформування особистості
Повне вигорання. Завершальна стадія виявляється не часто. У мами з’являється відраза до всього на світі. Вона ображена на саму себе і на усе людство. Життя здається їй некерованим. Виникають психосоматичні порушення.
При перебуванні жінки на цій фазі емоційного вигорання не обійтися без допомоги психотерапевта та психіатра. На цій фазі призначається медикаментозне лікування.
Емоційне вигорання: які мами найчастіше страждають?
У першу чергу на схильність до емоційного вигорання впливають особистісні особливості матері. Вони проявляються протягом тривалого часу і мало змінюються у різноманітних життєвих ситуаціях. Саме вони супроводжують емоційне вигорання:
уникання вражень;
байдужість;
відсутність наполегливості;
надмірна самокритика;
консерватизм;
емоційна лабільність;
відсутність артистичності.
Водночас пошук нових вражень, теплота, наполегливість, самодостатність, цікавість, емоційна стабільність, артистичність запобігають виникненню емоційного вигорання.
Також більш схильні до емоційного вигорання жінки:
у яких невелика різниця у віці між дітьми (до трьох років);
у яких двоє та більше дітей;
які працюють та їх робота пов’язана з людьми (вихователі, помічники вихователів, вчителі, медпрацівники, менеджери тощо).
Кілька порад: як не підчепити цей стан або його позбутися
Задовольняйте свої базові потреби — сон, їжа, спілкування. Використовувати всі можливості для відпочинку та взяти на себе відповідальність за своє відновлення.
Просіть про допомогу та спілкуйтеся з приємними людьми, які вас надихають, підтримують, після розмов з якими підвищується настрій.
«Витягуйте» себе з дому. Емоційне вигорання тісно пов’язане з «днем бабака» — однакова обстановка та одноманітні дії. Коли відвідуєте нові місця, то позбуваєтесь рутини.
Дозвольте собі бути не ідеальною мамою, дружиною, господинею, а достатньо хорошою. Слово «достатньо» повинне бути основним для молодої мами.
Вмикайте та застосовуйте різні канали ресурсу: тілесний, смаковий, нюховий, зоровий, мови, стосунків, інтелектуальний, канал інтуїції. Молода мама, у переважній більшості, вмикає при взаємодії з дитиною канал стосунків. З цієї причини часто у молодих мам не вистачає енергії на свого чоловіка. Також мами задіюють зоровий канал, щоб слідкувати за дитиною. Виходить, що ці канали виснажуються, а інші — залишаються незалученими. У такому випадку жінці допоможе переключитися заняття йогою (тілесний канал) чи спів (канал мови). Найбільше ресурсу міститься в каналах, які найменше залучені до роботи.
Надихайтеся тим, що є довкола. Фокусуйте свою увагу на тому, що відбувається навкруги, знаходьте в цьому ресурс: за вікном випав сніг, сходить сонце, розцвіла орхідея на підвіконні.
Усвідомлюйте себе та зараз. Ставити собі запитання усвідомленості бажано тричі на добу:
Що я зараз відчуваю?
Чого я зараз хочу?
Навіщо я роблю зараз те, що роблю?
Відводьте час для себе та для свого ресурсного заняття: читання, вишивка, шопінг.
Дозвольте рідним та друзям турбуватися про вас. Залишайте хоча б на деякий час на них дитину. Багатьом жінкам цей пункт важко дається, оскільки вони вважають, що краще за них про їхню дитину ніхто не попіклується. Це і справді так, краще за вас не попіклується ніхто, і будьте готові до того, що інші люди щось зроблять не так.
Але пам’ятайте: для вашої дитини найголовніше — це мама в ресурсі!
Звертайтеся, за необхідності, за психологічною допомогою до спеціаліста.
Материнство — це складна робота, яка вимагає, принаймні перші два роки, постійної концентрації уваги. І так, бути мамою — це назавжди. Однак це абсолютно не означає, що жінка повністю повинна викреслити себе зі свого життя. Так само як і намагатися повністю виконувати ту ж роботу і жити так, як до появи дитини.
