Здоров'я Новини

Якщо дитина народилася недоношеною, то брати її на руки потрібно якомога частіше

Недоношені діти потребують особливого догляду — це ні для кого не секрет. Але якого саме?

Доцільність призначень лікаря

У жінок, яких виписали з пологового будинку з такими малюками, виникає безліч питань щодо організації побуту і правильного догляду за ними. Кожній мамі, дитина якої трохи поквапилася з’явитися на світ, вкрай важливо взяти до уваги ті призначення, які їй дадуть на прийомі в поліклініці, і визначитися з їх доцільністю.

Ось, не встигла мама показати лікарю дитя, а їй вже призначають масаж для зниження гіпертонусу, для коригування асиметрії. А чи є гіпертонус взагалі? Так, асиметрія — явище нерідке, але тонус часто, навпаки, знижений. Просто малюк іноді напружується від надмірного занепокоєння на прийомі у невролога, а в стані спокою тонус може бути сильно зниженим.

Що ще може турбувати маму? Часта зміна забарвлення шкірного покриву — шкіра дитини може змінювати колір від рожевого до фіолетового лише за одну хвилину. Також у новонародженого часто змінюється настрій. Все це вказує на незрілість усіх систем новонародженого. Потрібно лише трохи почекати, поки вони дозріють.

Ось загальні рекомендації з догляду.

Правило №1. Дитину потрібно частіше брати на руки

Штучно продовжити вагітність — це найкраще, що можуть зробити батьки для свого недоношеного малюка. Як це здійснити? Намагайтеся якомога частіше носити його на руках, особливо перші два-три місяці.

Зрозуміло, що дитина вже народилася, вона є, вона почала відчувати реальний світ навколо себе, і при цьому не має ніякої можливості захиститися від нього. Частково почуття захисту подарувати йому зможуть мамині руки, тому носіть дитину стільки, скільки дозволяють сили.

Перебування на руках необхідне для формування дитиною власного тонічного середовища. Коли малюк перебував в утробі, він навчався і вмів реагувати на подразники. Але робив це на біохімічному рівні — розумів, що все навколо відбувається виключно за зміни материнської хімії. За реакцією мами дитина знала, коли страшно, а коли добре.

Після появи на світ зв’язок дитини з матір’ю не переривається. Тепер малюк отримує можливість не тільки зчитувати стан матері за допомогою біохімії, але і відчувати тактильно всі материнські рефлекси. Поступово він навчиться точно так само, як мама, реагувати на все, що відбувається. Якщо дитину позбавляти батьківських рук, то навчатися вибудовувати свої реакції вона буде за «бразильською системою». Ця система полягає у тому, що дитину кидають у річку і спостерігають збоку: випливе, не випливе?

Правило №2. Масаж тільки за крайньої необхідності

Нерідко мами недоношених діток отримують рекомендацію пройти курс загальнозміцнюючого масажу. Зважте всі за і проти, перш ніж запрошувати фахівця.

Якщо крихітці, що народилася раніше терміну, почати робити масаж до того, як її внутрішні системи налагодять свою роботу, це може перешкодити процесу внутрішнього «налаштування». Зайві маніпуляції відвернуть організм від основного завдання. Дитині доведеться реагувати на зовнішні подразники.

Не можна не наголосити на тому, що й масаж (або подібні йому дотики), який може робити мама, теж здатен відволікати увагу дитячого організму від головного. Мама, звичайно, може і повинна робити масаж дитині, але тільки не загальний, а локальний або, як кажуть лікарі, сегментарний — наприклад, масаж для стимуляції моторики кишечника.

Мамі важливо зрозуміти, що для такого малюка набагато важливіше забезпечити спокій і намагатися не підпускати до нього чужих людей хоча б до трьох місяців. Краще все робити самій.

По-перше, жоден масажист не зможе приділити вашій дитині стільки часу, скільки ви зможете самі. Краще кілька хвилин масажу, але десять разів на день. По-друге, професіонал може дати дитині той рівень підтримки, який їй не потрібен. Фахівець здатний зробити такий масаж, який мамі ніколи не повторити, це і зрозуміло — його ж навчали. Але якщо дитина пройде курс масажу, то за цей час може звикнути до підтримки збоку. Мамі буде дуже складно, адже крихітка вимагатиме звичного, а дати цього вона не зможе. Це може стати суттєвим дискомфортом і для неї, і для малюка.

Тому набагато ефективніше буде робити все маминими руками, нехай повільно і поступово. Досягнувши тримісячного віку, дитина вже зможе похвалитися великою роботою з формування власних реакцій. Тоді вже можна підключати фахівців — це буде потрібно і своєчасно. Звичайно, ця рекомендація не стосується тих випадків, коли йдеться про життя і здоров’я маляти.

Ще одна проста, але важлива рекомендація: стимулювати рефлекси дитини перед кожним годуванням. Постійно спілкуйтеся з малюком, торкайтесь до нього. Близько-близько нахиляйте до дитини своє обличчя, кладіть крихітні долоньки собі на обличчя. 

Правило №3. Формуйте звичку «справлятися»

Якби ви одразу після народження не дали дитині можливість самостійно запустити механізми формування всіх систем, вам би довелося довгий час стикатися з особливостями дитячих реакцій на навколишній світ. Як правило, це генералізовані реакції. Такі ж, які були присутні в перші дні після появи малюка на світ: різкі зміни настрою, істеричний плач, вигинання спинки при будь-якому дотику або спробі зробити рух. Подібне часто зустрічається в медичній практиці. Щоб змінити ситуацію, в таких випадках потрібно багато часу.

Після трьох місяців усі зусилля потрібно спрямувати на те, щоб малюк розвивався гармонійно. Контрольні точки — 3, 5, 9 місяців. Потрібно, щоб дитина була живою, рухливою і не відставала в розвитку моторики, росла товариською і контактною, добре набирала вагу.

Зрозуміло, що всі проблеми враз не вирішити. Наприклад, тонус може залишатися частково зниженим, слабким. Але усунути все це допоможе час. Головне, щоб у малюка був «запас міцності» і виробилася «звичка справлятися».